Влаштувати малечу у приватний дитсадок не так то просто та й заняття для більш дорослих дітлахів потрясуть гаманці.
Уже скоро рік, як у Кременчуці дитячі садки не працюють офлайн. Із початком повномасштабного вторгнення росій в Україну міські дошкільні навчальні заклади перейшли на дистанційну роботу. Це значить, що малеча не відвідує колективи, а перебуває постійно з батьками чи родичами. Як виходять з ситуації кременчужани, які мають дітей дитсадківського віку, та яку альтернативу у місті пропонують?
Аделіні вже минуло п'ять з половиною років. До 24 лютого вона відвідувала дитсадок і батьки ніяких проблем немали. Зараз мама вимушена звільнитися з основного місця роботи і зайнятися надомною роботою. Це приносить родині дохід і дівчинка перебуває під наглядом. «Та мені хотілось, щоб донька розвивалась в колективі, спілкувалась з однолітками, навчалась вибудовувати дружні зв'язки, готувалася до школи. Так, ми вдома з нею займаємось, але я розумію, що все не те. Якось я згадала, що минулого року звертались до психологині, ось тепер вирішили отримати її пораду щодо того, як краще підготувати Аделіну до школи. Та виявилось, що ця фахівчиня зараз керує розвиваючим центром для дітей і запропонувала цей варіант нам. Ми пристали і зараз донька там готується до школи», – цю історію «Кременчуцькій газеті» розповіла Марія.
Зараз Аделіна тричі на тиждень відвідує заняття. Їй це неймовірно подобається.
«О 9 ранку відвожу донку, а о 13-ій забираю. Коштує це в день 180 грн. Без сніданку і обіду, але перекус (банан, печиво тощо) дають. Я б і частіше водила, але в тиждень (за 5 робочих днів) це виходить 900 грн, а в місяць 3 тис 600 грн. Однак заробіток із цими відключеннями світла знизився, чоловік теж не на повний графік працює. Я із ностальгією згадую, як до війни платила в наш дитсадок 600 грн», – пригадує жінка.
Погодинні заняття, як варіант підготовки до школи
З лютого поточного року дитячі садочки так і не відновили роботу, тому що міська влада не подбала про облаштування укриттів. Тож у Кременчуці понад 7 тисяч дітей дошкільного віку (саме стільки раніше охоплювала дошкільна мережа міста, згідно із даними міського департаменту освіти) зараз перебувають вдома.
«Сину наступного року йти в перший клас. Тож я знайшла для нього заняття із підготовки до школи, які проходять в одному із приватних сімейних центрів. Вони проходять двічі на тиждень, вартість одного – 130 грн. Тут можна дитину здати і в студію танців, і в дитячій садочок», – розповіла кременчужанка Ольга. Вона зазначає, що з початку довготривалих відключень світла, заняття почали підлаштовувати під час, коли вільне укриття.
Адже у разі повітряної тривоги у ньому можуть відпочивати діти, які ходять до дитячого садочка.
Знайти безкоштовні заняття з підготовки до школи можна, але пропозицій досить мало. Лише інколи організовують навчальні зустрічі з дітьми та їхными батьками, наприклад, у бібліотеках. Про це нам розповіла завідувачка методичного відділу міського центру позашкільної освіти «Академія Майбутнього» Наталя Галата. За її словами, найчастіше це відбувається у Центральній міській бібліотеці для дітей ім. І. Торубари. Також педагоги цього центру працюють з дітьми вимушено переміщених осіб (переселенців) у гуртожитку медичного коледжу ім. В. Литвиненка.
«Але за умов, що біля них перебувають дорослі. У випадку звучання сигналу «Повітряна тривога» за дітей відповідають самі батьки», – прокоментувала Галата.
Малечу приймають… але з вересня 2023 року
У приватних дитсадках, куди звертались наші журналісти, скрізь запевнили, що безпека понад усе. Втім є одне але. Ніби пропозицій у Кременчуці багато, але не скрізь можна просто так віддати дитину на повний день – а це з 7.30 до 18.00.
У одному із закладів нам повідомили, що беруть діток віком до п’яти з половиною років. Підготовчої до школи групи у них немає. У декількох інших нам розповіли, що групи сформовані із 1 вересня 2022 року, тож наступний набір буде із 1 вересня 2023 року. І не відомо, чи буде місце. Адже діти переходять із групи в групу.
Тут варто зазначити, що повний день перебування у приватному дитсадку коштує від 6 тис грн до 6 тис 900 грн за місяць. Вартість залежить від того, чи харчується дитина. І попри те, що ціна на місяць нерідко перевищує нинішній розмір мінімальної зарплати, батьки вимушені користуватися цими послугами.
Ось і виходить, якби працювали міські дитсадки, в яких зробили умови для безпечного перебування, то це обходилось родинному бюджету в рази дешевше.
А ось в сусідньому місті Горішні Плавні діти охоплені дитсадківським вихованням. Та що говорити у громадах Кременчуцького району, як приклад, можна навести функціонування дитсадку в Пришибі, що за 40 км від міста. Дітей сюди з усієї громади двома автобусами звозять. Тут облаштували укриття і малеча виховуються у колективі. Батьки мають змогу спокійно працювати.
Варто згадати, що міський департамент освіти Кременчука не володіє ніякою інформацією про приватні дитячі садки. Як і про те, скільки дітей їх відвідує, які навчальні програми застосовують. Це не в їхній компетенції. Тому лише самим батькам варто поцікавитися перед тим, як дитину оформляють в приватний дитсадок, за якою програмою проходять заняття, чи затверджена вона в Міносвіти, чи отримає малюк навички і знання, на які розраховують батьки.
Позашкілля перед монітором
Цьогорічна ситуація повномасштабної війни вплинула не лише на освітній процес кременчуцьких школярів та дошкільнят, а й на їхнє позашкілля. На жаль, воно також переформатувалося у режим онлайн. Тобто більшість різноманітних гуртків, зокрема танцювальних, оздоровчої фізкультури, трудового навчання, вивчення іноземних мов, образотворчого мистецтва, занять вокалом чи фотографією, створення анімаційних фільмів, хортингу (сучасне українське бойове мистецтво) тощо тепер проходять перед комп’ютерним монітором чи гаджетом. За поясненням працівників кременчуцької освіти, причина тому–відсутність укриттів та бомбосховищ у закладах, де проходило навчання, чи поряд з ними.
Не оминула ця участь міський центр позашкільної освіти «Академія Майбутнього», до складу якої (після реорганізації восени минулого року) увійшли гуртки з інших закладів позашкілля Кременчука. Наталя Галата підтвердила, що 168 гуртків зараз працюють в режимі онлайн.
«Приміщення для проведення занять не пристосовані до сьогоднішніх умов воєнного часу. У деяких немає навіть підвалів. Тому доводиться працювати в режимі онлайн. Діти, які любили навчання у того чи іншого педагога, займаються з ним і дистанційно.
Проте, звісно, усі чекають завершення війни», – прокоментувала Галата.
Однак є виключення–окремі майстер-класи на прохання батьків вихователі проводять, наприклад, у дитячій бібліотеці.
За її словами, з лютого 2022 року кількість педагогів та технічних працівників, які залучаються до проведення навчання, не змінилася. Вихователі готують та публікують завдання у соціальних мережах та вайбер-групах, до яких приєдналися діти чи їхні батьки.
Онлайн-ролики, конкурси та завдання у соцмережах дійсно публікуються. Однак стимул до заняття вже інший. Про це нашій редакції розповіли батьки. Вони зазначають, що після онлайн занять у школах упродовж дня, бажання дитини танцювати чи співати знову перед монітором, не бачачи друзів, зменшується.
Змінити ситуацію можна – віддати сина чи доньку у приватні гуртки чи секції.
Наприклад, група продовженого дня у приватній школі коштує понад 200 грн (за 5-годинне заняття). Щоб відвести малечу на танці, треба знайти 50-70 грн за заняття, урок англійської мови коштуватиме понад 100 грн, тренування єдиноборств – від 50 грн за заняття.
ОДЮКи
Зараз у Кременчуці функціонують комунальні заклади позашкільної освіти «Об’єднання дитячо-юнацьких клубів за місцем проживання (ОДЮКи). Зазвичай вони знаходяться у приміщеннях багатоквартирних будинків.
Тут, відповідно до розкладу, діти можуть безкоштовно відвідувати гуртки фотографії чи образотворчого мистецтва, рукоділля, пограти у настільний теніс, шахи та шашки, поспілкуватися з однолітками. Двічі на тиждень тут проходять заняття з дошкільної підготовки.
У разі повітряної тривоги, якщо у приміщенні немає укриттів, вихованці можуть перейти до сховищ, які знаходяться поряд. Відповідні адреси можна знайти на об’явах, що розклеєні на дверях закладу.
Проте, нажаль, у січні 2022 року ОДЮКи потрапили під нещадне реформування, тож у багатьох районах міста їх ліквідували. І відвезти дитину у інший зможуть не усі батьки. Тож поспілкуватися з однолітками, знайти нових друзів пощастить не кожному.
Ось таке «щасливе» дитинство в маленьких кременчужан. Звісно, в усьому можна звинувачувати воєнний час, наполягати на тому, що безпека понад усе. Однак приклади інших міст та населених пунктів свідчать про те, що за бажанням можновладців створити безпечні умови для навчання дітлахів можна. Але тут головне слово «бажання», а не кошти, на відсутність яких нарікають ті, хто керує Кременчуком.
Нагадаємо, дитинство під час війни з освітою перед монітором.
Депутатка Цибульська розкритикувала освіту від Малецького: це НЕ освіта в принципі.
Кременчуцьку владу наполегливо просять створити хаби у міських школах.
Світлана Павленко, Ліна Романченко
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
