Адже частина підприємств не працювала чи не працює через влучання в них ворожих ракет.
Вчора Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського відвідав начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін.
Науковці показали йому свої розробки і одна дуже зацікавила керманича Полтавщини. Цю розробку презентував декан факультету природоохоронних наук Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Володимир Бахарєв і стосувалася вона роботи станцій екологічного моніторингу.
В.Бахарєв заявив, що науковці університету створили станції екологічного моніторингу та встановили декілька з них. Мета самої розробки - інформування населення про моніторинг атмосферного повітря.
«Зрозумів мету, а як зрозуміти хто і чим забруднює повітря в Кременчуці?» - запитав Д.Лунін.
В.Бахарєв почав розповідати, що загально можна встановити, які викиди є в повітрі, а аби встановити, хто саме забруднювач, то потрібно станції встановити в окремих локаціях, тощо.
Проте керманичу області, схоже, не сподобалась загальна відповідь науковця і він знову запитав, чи можуть станції визначити забруднювачів?
Тоді В.Бахарев вже додав конкретики в свій виступ і заявив, що можна зробити висновки при тому, що деякі підприємства промвузла на Молодіжному зараз не працюють, а значить, показники змінилися і можна робити висновки. Далі він не став казати про самі підприємства.
Тоді Д.Лунін втретє задав запитання про те, чи можна розробкою науковців КрНУ визначити підприємства-забруднювачі?
І тут пролунала чітка відповідь науковця: «Я просто не хочу про це говорити!».
Після цього всім стало зрозуміло, що науковці і так знають, хто найбільший забруднювач повітря на Молодіжному, але вони просто не хочуть з ними сваритися.
Тоді керманич Полтавщини зайшов з іншого боку і задав питання про підприємства, які зараз не працюють і яка ситуація з повітрям.
В.Бахарєв розповів, що на північному промвузлі є три підприємства: НПЗ, ТЕЦ, КЗТВ. Усі три мають практично однаковий набір викидів. Вони мають санітарно-захисні зони 1 км і вони перетинаються.
«Механізму державного встановлення, хто більше забруднює немає. Проте коли перевищення по СЩ2, то це можуть робити НПЗ чи КЗТВ або ТЕЦ, коли вона працює на мазуті. Якщо НПЗ не працює чи працює на 20%, то значить, це забруднює КЗТВ», - сказав В.Бахарев.
Це були ключові слова. Далі можна просто співставити отримані спостереження повітря за дні, коли було забруднення і коли ворог розбомбив ТЕЦ та НПЗ, які не працюють.
Але це питання вже до міської влади. Чи захоче це зробити мер Кременчука Віталій Малецький?
Володимир Бахарєв також це розуміє, але зазначає, що потрібно змінювати законодавство, аби покарати порушників.
«Муніципальна лабораторія фіксує і протокол перевищень передає в поліцію. Там відкривають справу і відправляють на експертизу в інститут судексперотиз і справа лежить. Рішення не прийнято, бо немає державного механізму визначення вкладу за перевишення…» - каже науковець.
Проте ще раз зазначимо, зараз є всі можливості визначити забруднювача повітря на Молодіжному, бо частина підприємств не працювала чи не працює через влучання в них ворожих ракет. Тож справа за Малецьким та правоохоронцями. Дмитро Лунін вже перший крок до визначення забруднювачів зробив.
Нагадаємо, Громадський моніторинг якості повітря уже і в Кременчуці: що це дасть нашому місту
Нуль відповідальності: підприємства Кременчука не сплачують штрафи за перевищену кількість викидів
Олег Булашев
Відео Олександра Попенка
