Ця війна і є боротьбою за традиції та ідентифікацію нашого народу. Митці розповіли «Кременчуцькій газеті» про свою благодійну діяльність.
Певно, можна сказати, що під час цієї повномасштабної війни всі відчули, що культура — це другий фронт. Більше того, саме за неї останні 300 років бореться український народ. Війна — це завжди руйнування, знищення, смерть. Культура, мистецтво — це творіння, життя. Що може митець зробити під час війни, чим допомогти своїй країні? Певно, займатися тим, що уміє найкраще. Наші музичні гурти та співаки по всьому світу проводять благодійні концерти на підтримку Збройних сил України та постраждалих від війни. В Україні ж своєю творчістю артисти підбадьорюють багатьох людей. Як це відбувається у нашому місті, дізнавалася «Кременчуцька газета».
«Це не лише просто якась развлікуха – це донат»
Усередині грудня 2022 року після довготривалої перерви в Міському палаці культури Кременчука відбувся потужний, драйвовий, благодійний концерт відомого українського гурту «Скай».
І, як нагадування у якому часі ми живемо, саме тоді, коли зал був вже повним, а артисти ось-ось мали вийти на сцену, пролунав сигнал повітряної тривоги.
«Практика показує, що якраз під час війни людям і потрібно це (концерти, авт.). Це не лише просто якась развлікуха – це донат. Ти не сидиш дома, ти приходиш – поєднуєш приємне з корисним. Ти співаєш улюблені пісні і донатиш. Автоматично наближаєш нашу перемогу», – розповів тоді фронтмен гурту Олег Собчук.
Також зазначимо, восени у Придніпровському парку із благодійним концертом виступив український рок-гурт «Kozak System».
Хлопці збирають кошти на дрони для захисників. У грудні до Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського у рамках туру університетами України завітали автори легендарного треку «Доброго вечора, ми з України!», кременчуцькі музиканти PROBASS і HARDI.
Містяни поділилися, що своїми виступами вони не лише збирають кошти для ЗСУ, а висловлюють підтримку студентській молоді. Також перед новорічними святами наше місто приєдналося до загального проєкту під назвою «Підпільний стенд-ап», який народився на початку війни.
Його філософія полягає в тому, що частина українських стенд-аперів (коміків сцени) зараз воює на фронті, а інші, хто залишився тут і виконують певну роботу, їздять з концертами по країні. Наразі чи не кожен виступ артистів має благодійну ціль. Який внесок у нашу перемогу на культурному фронті вкладають кременчужани, читайте далі.
«Ділимося цією енергією із нашими відвідувачами»: Руслан Рокер, організатор концертів
«Rocker Сoncert Pub – це профільний рок-бар. Ми вирішили і під час війни продовжувати концерти для того, щоб відвідувачі отримували свій заряд адреналіну, енергії та задля допомоги ЗСУ. На першому концерті збирали на оптику для одного із підрозділів, потім на ремонт БРДМ (броньованa розвідувально-дозорна машина, авт.) для ракетників, на пікап, на гуму хлопцям на «передок», а також фінансово допомагали для закупівлі медикаментів та смаколиків. За минулий рік в основному виступали місцеві музиканти, а також давав концерт гурт із Харкова. За час існування закладу вже проведено сотні заходів. Ми цим живемо і ділимося цією енергією із нашими відвідувачами».
«Сміючись над чимось спільним, ми стаємо ближче один одному»: Юрій Пасічник, гуморист
«Я вирішив проводити у нашому місті гумористичне «ШоуБуби»–благодійний концерт-аукціон. Мені здається, сьогодні всі повинні виконувати, по можливості, свою роботу. Я маю робити те, що можу, і те, від чого краще моїй країні. З перших днів я відчув себе наче непотрібним і розбитим. І подумав про те, що люди навколо напевно відчувають те саме. І я вважаю: гумор — це порятунок у будь-яких ситуаціях. Завдяки ньому ми відволікаємося від негативних думок, розслабляємося, допомагаємо собі психологічно. Роль гумору загалом у тому, щоб сприймати будь-яку інформацію легше. Адже, сміючись над чимось спільним, ми стаємо ближче один одному. Ось тому ми і робимо нашим колективом Шоу, щоб розрядити людей. Ну і, звісно ж,–допомогти нашим збройним силам. Вони захищають нас зі зброєю, а ми, в свою чергу, намагаємось реагувати на все інформаційною війною. Ми і до війни робили багато концертів, але нові реалії потребують якихось дій. Тому прибуток від концерту ми направляємо на потреби для наших військових. Я взагалі захоплююсь нашими ЗСУ. І не впевнений, що зміг би витримати такі навантаження (і морально, і фізично), як вони. Зараз, коли минув майже рік від повномасштабного вторгнення, з’явилося бажання зробити все для того, щоб Україна нарешті перемогла. Ми вже пережили пандемію, переживемо і війну».
Зазначимо, організатори Шоу наразі шукають партнерів.
«За минулий рік провели більше 30 концертів просто неба»: Валентин Маркевич, вокаліст вуличного гурту LOCK DOWN
«Майже із самого початку повномасштабного вторгнення наш гурт почав виходити у парк і якимось чином трошки розважити людей. Перший пробний раз ми пішли з меседжем «Збираємо кошти на потреби ЗСУ», тому що у багатьох з нас є друзі, родичі, знайомі, які наразі проходять службу, захищають нас. До речі, перший раз, у середині березня, повітряні тривоги не дали нормально відіграти повний концерт. Ми тоді зібрали певну суму, завдяки якій змогли екіпірувати нашого друга, який вже на той момент був у збройних силах. Ми прийняли рішення робити те, що у нас виходить якнайкраще – розважати містян. До речі, на той момент Кременчук почав приймати досить багато переселенців, то наші виступи відвідували харків’яни та люди з інших міст. Загалом за минулий рік провели більше 30 концертів просто неба. Для прикладу, допомагали 71 окремій бригаді, 9 полку сил спеціальних операцій, збирали допомогу Юрію Сирову, який постраждав під час розбору завалів зруйнованого російськими терористами «Амстору». Оскільки ми вуличні музиканти, то, на жаль, немає змоги проводити виступи просто неба взимку».
Зазначимо, нещодавно колектив створив однойменний благодійний фонд гурту LOCK DOWN.
«Дарую людям ту емоцію, яка буде їх підзаряджати»: Світлана Курмаз, музикантка
«Коли цей жах увірвався в наше життя, кожен українець відчув потребу максимально бути корисним для країни. Ми з подружкою бігали по волонтерським центрам, плели сітки, донатили зі своїх можливостей. Ще одна моя подружка волонтерка Оляна на той час шила балаклави та інші корисні речі, і потребувала помічників. Мені кортіло долучитись до цієї справи, та, на жаль, шити не вмію, машинки не маю, проте ж можу спробувати заробити кошти на матеріали співами. При першому сонечку, озброївшись роздруківкою з реквізитами для донатів та інформацією про цілі збору коштів, взяла гітару і пішла в парк. Співала і свої пісні, і кавера (переспів, авт.)–все, що на думку спало, головне було привернути увагу до таблички «На ЗСУ». Деякі люди підходили і слухали, деякі просто донатили і шли далі, деякі цікавились, чи дійсно це на ЗСУ – і моя подружка Оленка їм пояснювала, що до чого і де подивитись інформацію в соцмережах. Тоді ми назбирали 1 тис грн. Для когось це копійки, але наступного дня Оляна купила на ці кошти багато тканини і одягла в балаклави близько 500 захисників. Згодом мене запросили поспівати на благодійному заході «Здибанка», метою якого було підтримати біженців і налаштуватися на позитив. Також разом з нашою кременчуцькою джаз-леді Наталкою Лещенко ми просто неба наспівали на понад 2 тис грн, які відіслали у Фонд Сергія Притули. Не відмовлялась і від пропозицій поспівати для людей на благодійних екскурсіях нашим містом. А ще двері «Джем клубу» теж відкриті для благодійних заходів, де звучать музика та вірші, зустрічаються і спілкуються люди.
Також рок-гурт «Стороннім В», в якому я граю, долучається до благодійних концертів.
Звісно, ті кошти, які можна назбирати співами, це крапля в морі. Але, по-перше, крапля до краплі – і океан. А по-друге, сподіваюсь, що своїми виступами я дарую людям ту емоцію, яка буде їх підзаряджати позитивом і підтримувати в цей важкий час».
Нагадаємо, чи варто кременчужанам ставити життя на паузу під час війни.
На інформаційному фронті допомагає Тетяна Красельникова
Фото з власних архівів співрозмовників
