Під час весняно-літнього періоду активізується життєдіяльність кліщів, які є носіями особливо небезпечної хвороби Лайма.
Настала тепла пора року, яку ми довго очікували. Адже це величезний шанс кожному оздоровитись на лоні природи, в живописних куточках Полтавщини та за її межами. Але тепло приносить і певні ризики. На одному із них хочеться зосередити особливу увагу. Зокрема, мова буде йти про іксодовий кліщовий бореліоз, або так звану хворобу Лайма.
Справа в тому, що якраз під час весняно-літнього періоду активізується життєдіяльність кліщів, які є носіями особливо небезпечної хвороби Лайма. Завдяки щорічним дослідженням, які проводились державною санепідслужбою області, а нині це проводить ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», вже виявлено природніх осередків у понад 180 населених пунктах, практично на всіх адміністративних територіях нашої області, і, безперечно, кількість їх зростатиме завдяки епізоотологічних обстежень та природних умов, які створились на території області. Тобто ризик завжди існує всюди, якщо ми неуважно відносимось до себе, перебуваючи на природі.
На жаль, кількість випадків хвороби Лайма постійно зростає. Наприклад, якщо у 2010 році в області було зареєстровано 9 випадків, у 2016 році – 126, то у 2017 – 213. А на початку весни цього року вже зафіксовано 9 випадків у м. Полтаві, Гадяцькому, Диканському, Кременчуцькому та Миргородському районах. Випадки хвороби Лайма за останні 8 років зареєстровано у всіх регіонах. Найбільше у Полтаві – 335, Лубенському – 70, Н.Санжарському – 46, Полтавському – 40, Миргородському та Козельщинському по 21, що свідчить про позитивні тенденції щодо діагностики та відповідної роз’яснювальної роботи серед населення, яке все частіше звертається за лабораторним дослідженням до лікувально-профілактичних закладів області та ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України».
При укусі кліщів людина може інфікуватися збудником (спірохетою) особливо небезпечної інфекційної хвороби Лайма. Зараження цим збудником може призвести до захворювання, яке характеризується різними клінічними проявами, серед яких найбільш характерним є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця.
Через несвоєчасне звернення за медичною допомогою виникають хронічні прояви хвороби, довготривала непрацездатність, інвалідизація і можливі летальні випадки. Отже, кліщі в теплий період року несуть для людей велику загрозу, в цей час вони надто агресивні.
Найчастіше кліщі прикріплюються до одягу в лісі, коли людина рухається, торкається гілок дерев, розсуває чагарники і травостій, або сідає на траву. Кліщі можуть переслідувати людину 3-4 метри. Потім він заповзає на шкіру людини і присмоктується, прикріплюється на різних частинах тіла (потилиці, шиї, в пахових ділянках, у ділянці пупка, в проміжності, під лопатками і по хребту). В більшості випадків присмоктування кліща залишається непоміченим. Але потім на місці прикріплення кліща виникає свербіж, болючий запальний процес у вигляді кільцевого почервоніння. Якщо ж організм людини не справляється, хвороба може переходити в інші стадії, вражаючи різні органи та системи організму, а це вже велика загроза для здоров'я та життя людини. Для того щоб не допустити цього, необхідно захищати себе при відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, одягати світлий однотонний одяг із довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову потрібно прикривати головним убором. Само- та взаємоогляди необхідно обов’язково проводити під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз – вдома. Одяг необхідно вдома уважно оглянути та відразу змінити.
Якщо кліщ все ж таки присмоктався, необхідно негайно звернутися до медичних працівників. За відсутності такої можливості видалення проводять самостійно. Для цього потрібно замастити кліща олією (не заливати, щоб не задихнувся), повільно видалити його разом із хоботком, розхитуючи кліща з боку в бік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, взяти його пінцетом або петлею з нитки. Після видалення кліща, місце присмоктування замастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення треба ретельно вимити руки з милом, кліща спалити або віддати в лабораторію особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» на дослідження, а потім обов’язково звернутися за медичною допомогою до лікувально-профілактичного закладу.
Ми напередодні оздоровчого періоду. Наші діти побувають у всіх оздоровчих таборах області. Статистика та епідеміологічні розслідування свідчать, що практично 50% випадків хвороби Лайма припадає на дітей. Враховуючи це, необхідно якісно підготувати всі оздоровчі табори області, прибрати їхні території, не допустити їх забур’янення, щоб не було умов для нападу кліщів.
А в кожному населену пункті органи місцевої влади та місцевого самоврядування, власники підприємств, установ і організацій різних форм власності мають гарантувати належний санітарний стан територій, оздоровлення лісів паркового типу, упорядкування територій населених пунктів, оздоровлення насаджень прорідженням, розчищення від сушняку, бурелому, пнів, безплідної порослі молодих дерев і чагарників, ліквідувати сміттєзвалища і підтоплення підвалів, систематично викошувати газони та очищати від рослинності водойми. Тобто дотримуватись принципів високої санітарної культури.
Отже, уважно дбаємо про свій відпочинок та дотримання умов праці фахівців різних напрямків діяльності, а також своєчасного звернення за медичною допомогою до ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» для проведення відповідних лабораторних досліджень кліщів та імунної системи людини.
Валентин Шаповал,
лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», Заслужений лікар України, к.м.н., доцен