Цікаві факти роботи над книгою «Хотілося б усіх поіменно назвати».
Цього тижня у Кременчуці презентували книгу «Хотілося б усіх поіменно назвати» кременчуцького історика і краєзнавця Лідії Гришко.
Як розповіла автор книги, над збором матеріалів вона почала працювати наприкінці 80-х - початку 90-х років. Біля витоків клопіткої роботи стояв і Лев Євселевський – відомий кременчуцький краєзнавець.
У книгу втілили масштабні дослідження, у результаті яких світ побачило видання, де зібрано відомості про більш ніж 3000 репресованих за часів сталінського режиму.
Книгою зацікавилось багато кременчужан, адже тут відкриваються невідомі до цього історії нашого міста. А дехто саме із цього видання дізнався про долю своїх рідних.
Автор книги Лідія Гришко розповіла Кременчуцькій газеті цікаві факти з роботи над нею.
Так, у вищезгаданому виданні є відомості про родича кременчуцького віце-мера Руслана Проценка. Фотографію репресовного кременчужанина Олексія Проценка розміщено на обкладинці видання.
Зокрема, згадується, що Олексій Фомич Проценко був заарештований у Кременчуці в 1938 році. Був засуджений до розстрілу, та у 1939 році розстріл замінили 12 роками ув’язнення. У 1956 році кременчужанин був реабілітованим.
Редакторка телеканалу «Візит» Анна Плаксій сама розповідає про свого дідуся, який також мешкав у Кременчуці і теж був репресованим.
Павла Фрідріховича Кохаля арештували у 1937 році, коли його дружина Анна була на третьому місяці вагітності. За місяць його розстріляли, як «німецького шпигуна».
Його дружина Анна стала однією із перших у колишньому СРСР, яка домоглася реабілітації для свого чоловіка…
Дану книгу наразі можна знайти у бібліотеках міста. І ті кременчужани, родичі яких були репресовані за часів сталінського режиму, і доля яких невідома, можливо, знайдуть там необхідну інформацію.
Щоб зрозуміти, які страшні часи пережили наші земляки в 30-тих роках, потрібно лише задуматися над даними, які наведені в цій книзі. Протягом листопада-грудня 1937 року на Полтавщині арештували 4087 осіб, третину розстріляли.
Нагадаємо, у застінки НКВС потрапили більше 3329 кременчужан, із них 1115 розстріляні. Найбільше за часів сталінського режиму у Кременчуці загинуло українців, євреїв, росіян та білорусів. Та були і молдавани, латиші, болгари, греки та представники інших національностей.
Світлана Павленко
