
Це місце відомо багатьом містянам, адже тут працював один із перших у Кременчуці гуртовий склад і сюди приходили скуповуватися чимало містян, приїжджали і селяни.
Днями у Фейсбуці в групі Єврейський Кременчук з'явилось повідомлення щодо того, що у Кременчуці неподалік Кременчуцького національного університету імені Остроградського розбирають приміщення колишніх гуртових складів.
Вказано, що серед будівель і дореволюційна синагога Юровського.
Також зазначено, що стіни були зведені з жовто-помаранчевої цегли з написом «ВтБ».
Це місце відоме багатьом містянам, адже тут працював один із перших в Кременчуці гуртовий склад і сюди приходили скуповуватися чимало містян, приїжджали і селяни із навколишніх населених пунктів.
Раніше приміщення використовували під склади трикотажної фабрики.
Але уже роками все це стоїть закинуте, тут час від часу виникали пожежі. І ось тепер залишки демонтують.
У Інтернеті можна знайти спогади краєзнавця Бориса Бабілуа, який в 2017 році обстежував приміщення, саме він і припускає, що це приміщення колишньої синагоги Юровського. Будівля дореволюційна, одна із 11 синагог, які на той час діяли в нашому місті.
«Про те, що в будівлі знаходилася синагога, підтверджує поглиблення – ніша на східній стороні стіни, що може свідчити про Арон Кодеш, що знаходилася там, – шафа для сувоїв тори.
Вразило те, що місцями збереглося ліплення, властиве для єврейської сакрально-культової архітектури. І, о, дива, всі ті ж поглиблення та сліди для мезуз на одвірках дверей! Зала велика, простора, безліч підсобних приміщень, арок. Про синагогу Юровського, як розповідають, був хедер (початкова школа, авт.) і бейт мідраш (де вивчали Тору). За деякими відомостями, синагога належала чи то чорнобильським, чи то брацлавським хасидам. Як свідчать історичні джерела, у роки революції у синагозі Юровського розмістили казарму для солдатів, і депутати міської думи від єврейських партій вимагали негайно звільнити та очистити приміщення», - цитує Бабілуа сайт 05366.
До речі, згадка про синагогу Юровського є в збірці «Синагоги Центральної України».
Цікава і історія цегли, яку зараз можна знайти на місці руїн. На ній чітко видно клеймо із трьома літерами ВтБ.
Можна знайти згадки, що цегла заводу Василя Терехова-Багреєва, який працював у Кременчуці з 1845 року. Станом на 1887 рік в рік тут виготовлляли 500 тис цеглин, працювало 30 робітників.
Сьогодні Кременчуцька газета побувала на вже руїнах, як згадується, колишньої синагоги.
Зі стелі звисає оздоблення, на стінах видно дранку. Але помітно, що будівлю зводили на віки - стіни майже не ушкоджені.
Побував сьогодні тут і мер Кременчука Віталій Малецький із своїм заступником Русланом Проценком.
Градоначальник взяв цеглини для колекції ще одного свого заступника із питань будівництва Дмитра Кравченка, пообіцяв, що вирішить питання, щоб зразки цегли передали в Кременчуцький краєзнавчий музей.
Нагадав, що тут збираються зводити новий житловий будинок.
Та стає сумно, що Кременчук таким чином втрачає ще частинку історії.
Хоч дехто і запевняє, що це не може бути синагогою. Але все рівно, це старовинна буділя, яких у нашому місті можна перерахувати на пальцях.
Нагадаємо, Сувора архітектура міста заводів: який він промисловий Кременчук
Він відроджував Кременчук: з руїн Першої і Другої світових воєн
Світлана Павленко
Фото, відео Кирила Воронцова