«Не мовчи, полон вбиває».
Сьогодні у Кременчуці відбулася акція, на якій зібралися рідні полонених військових з Азовсталі з різних куточків України. Усі вони – з плакатами – закликали звернути увагу української влади і сприяти поверненню захисників Маріуполя. На сьогодні вони перебувають у полоні уже цілих 20 місяців.
З Кременчука та Кропивницького, Києва, Донецька та Маріуполя – загалом були присутнім близько 40 осіб. Усі вони озвучували одні слова:
«Стань голосом полонених.
Сьогодні стоїмо ми, а завтра можете стояти ви»,
«Не мовчи, полон вбиває»,
«Поверніть захисників Маріуполя».
Громадянам сигналили автівки, до них підходили присутні. Однак чи мають змогу допомогти звичайні громадяни - адже захід, як і попередні зібрання, мав на меті привернення загальної уваги громадськості, у тому числі і української влади на будь-яких рівнях – не забувати про те, що військові, яких начебто по плану вивели з Маріупольської «Азовсталі» у полон, досі там. І що вони переживають щодня – складно уявити.
Одна із присутніх, військовослужбовця 12-ої окремої бригади Нацгвардії України, розповіла, що 22 травня 2022 року потрапила до полону разом зі своїм чоловіком та сином, а уже у грудні того ж року її звільнили. Біля неї – їх пес Адік, одягнутий у костюм з прикріпленим написом «Поверніть мого господаря». Пса у родини військових забирали і навіть, за словами військової, передавали самому Кадирову.
На щастя, собаку вдалося повернути справжній власниці. Пес реагував на захід, неначе теж скандуючи та привертаючи увагу. А от сама військовослужбовиця, під час понад 7-місячного полону, скинула 10 кілограм ваги.
Про те, що не чули рідних понад 1,5 роки, розповідають і інші присутні. Так, пані Вікторія, яка приїхала сюди з Кропивницького та їздить на всі зібрання, що закликають повернути військовослужбовців з полонів, розповідає про сина Євгена. На війну він потрапив після закінчення університету, пішовши на строкову службу.
«У полоні моєму сину виповнилося 25 років. Виходив у полон з Азовсталі. Після того, як вони потрапили в Оленівку, зв’язок зник. Я бачила фото, які показували ті, хто повертався. З високого великого хлопця у 100 кілограмів став значно худшим. Якщо зараз є 50 кілограмів, то добре. Завжли, коли є можливість, їду на мітинги. Боремося за наших дітей», - говорить жінка.
Була тут і дружина військовослужбовця Оксана, яка також чекає з полону чоловіка уже майже два роки.
Близько півгодинного пікету неподалік зупинки «Палац культури Кредмаш» присутні перейшли до каплички біля залізничного вокзалу. Сподіваємося, їх старання не будуть марними і в найближчий час їх рідних повернуть додому.
Нагадаємо, «Не мовчи, полон вбиває»: на мирну акцію у Кременчуці прийшли небайдужі громадяни
Ліна Романченко
Фото відео Олександра Попенка
