Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вторник, 4 Августа 2020 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Вогники, Лускунчик, Гаррі Поттер та Козаки: новорічні свята теж мають історію

 

1 января 2020 09:00

Святкові зимові казки у палацах культури нашого міста вже дивують малих і дорослих глядачів. А чи знали ви, що новорічним ранкам, як і українській святковій ялинці, лише 73 роки? А ще за цей відносно недовгий як для історії час через казки та мультики можна відстежувати важливі для країни та світу теми.

Історія зимових ранків бере початок з 1936 року, коли партійний діяч Павло Постишев «реабілітував» свято Нового року в Україні. Здавалося б, веселі казкові постановки для дітей і не більше... Але вони не лише несуть заряд позитиву, а й транслюють історію культурних та щоденних подій, що відбуваються у реальному житті, відтворюючи їх на сцені.

Адже, подібно іграшкам на ялинках, у новорічних виставах порушуються важливі та актуальні для країни й світу теми, лунають одні з найулюбленіших для дітей мелодії чи згадуються найпопулярніші літературні чи кіногерої.
Із тим, як змінювалися святкові ранки у Кременчуці, нам допомогли розібратися у міському краєзнавчому музеї. Архівні газети зберігають спогади про події того часу. Здебільшого навіть випуски преси з новорічними привітаннями переповідають робочі підсумки попередніх 365 днів. Тим паче у післявоєнні роки шкільні ранки не вважалися інформаційно важливими, аналізують музейники.

У випусках за 50-ті роки зустрічаємо інформацію про виступи гуртів художньої самодіяльності міських заводів. Наприклад, наприкінці грудня 1951 року в газеті «Зорі Полтавщини» докладно розповідають про звіт художніх колективів Крюківського вагонобудівного заводу, трикотажної фабрики, шкірзаводу, машинобудівного заводу ім. Сталіна (нині ПрАТ «Кредмаш»), фельдшерсько-акушерської школи, артілі «Хімхарчкомбінату», робітників суконної фабрики. На сторінках преси оживають виступи колективів художньої самодіяльності клубу ім. Котлова, артілі ім. Крупської. От уявіть, у цей же час, майже 70 років тому, у кременчуцьких актових залах виконували композиції з опери «Наталка-Полтавка», «Пісні борців за мир», «Марш радянської молоді».

І вже через 10 років у цьому ж виданні 1962-го року розповідають про новорічний веселий маскарад учнів старших класів у клубі ім. Котлова:

«Учасники в нарядних костюмах. Всюди бісерний блиск брильянтину, серпантину і конфетті. В залі розкішна новорічна ялинка. Відбулися ігри та атракціони. До пізньої ночі радісно зустрічали новий рік відмінники».

А поруч – про новорічний бал для робочих:

«Зі стахановським вогником працювали протягом року суконники. Колектив із честю виконав виробниче завдання по всіх показниках. Тож 31 грудня на підприємстві відбувся новорічний бал. А зранку – дитячий ранок, організований художньою самодіяльністю», – розповідають у матеріалі.

Після важких років післявоєнної перебудови у домівках поступово з’являються «блакитні вогники» – телевізори, і свята теж набувають нової назви – «вогники».

«Над містом спустилися вечірні сутінки. Вікна актової зали школи №10 яскраво освітлені, сама зала заповнена життєрадісною молоддю. Чути вірші, дзвінкі пісні та музику. В такій обстановці проходив «вогник», організований комітетами комсомолу шкіл №10 та №25», – пишуть у тогочасній пресі, анонсуючи репертуар із піснями, декламаторами, читанням власних віршів, танцювальними конкурсами. Казкових персонажів поки що на святах немає. Однак це лише початок історії новорічних свят.

Чим дивували на новорічних сценах у 80-ті та 90-ті

Уже близько 20 років не лише спостерігає, а й влаштовує «вогники» (і не тільки в нашому місті) нинішній очільник Міського палацу культури Сергій Ситник.

«Ще коли був курсантом морехідного училища у Санкт-Петербурзі, там постійно організовували капусники: з піснями, танцями, жартами та конкурсами. Далі був університет культури у Дніпрі. Звідти й досвід найголовніших зимових свят», – ділиться він.

І пригадує, що у 80-х та 90-х роках свята були русифікованими. А репертуар брався або з народної творчості, або з класичних творів.

«Уже у Кременчуці у 90-х, у палаці культури «Нафтохімік» я ставив виставу «Іван-дурень». У 96-ому – «Лускунчика», у 97-му – «Снігову королеву». При постановках покладався здебільшого на сюжет. А вже тут, у Міському палаці культури, робимо акцент на яскраве шоу. Наприклад, наприкінці 90-х у МПК ставили понтовиту казку з Бабою Ягою, наркоманами, мобільниками... Тоді це було і здивування, і данина тогочасності», – згадує Ситник.

Помічник директора культурно-спортивного комплексу «Кредмаш», інструктор з культурно-масової роботи Ольга Холодняк розповіла, що на початку 90-х років на новорічних сценах були актуальними сюжети з радянських фільмів. Наприклад, коли головний герой свята – Громозєка з казки «Гостя з майбутнього» або Лісовик з кікіморою із народних казок. І обов’язково – Снігуронька, Дід Мороз, юний Новий рік.

«На початку 2000-х ранки влаштовували з сюжетами космічних чи фантастичних пригод із вкрапленням народних персонажів різних країн: Козаками, Ємелею, Алладіном та Жасмін. І казки класиків, наприклад, за Андерсеном, актуальні у будь-який час. Так, у 2011 році повернулися до постановки «Оле-Лукойє», – згадує Ольга Холодняк.

«Лускунчик і Мишачий король»
Скоріш за все, перше місце за частотою постановок на новорічних кременчуцьких сценах посідає вистава «Лускунчик і Мишачий король», вважає Сергій Ситник.

«Його ставив ще наприкінці 80-х у «Нафтохіміку». Потім подивився відео і пошкодував, що не доопрацював його так, як уявляв. У 2013-му у МПК взявся знову за цю постановку. Цього ж року у Києві розпочався Майдан. І у виставі там є сцена, коли виходить оцей Крис (семиголовий мишачий король – авт.) і наказує всіх розігнати. Тобто, інколи складається усе так, що навіть не спеціально зі сцени немов би переказують те, що відбувається в реальному житті. І казка стає життям, і навпаки», – ділиться враженнями керівник МПК.

І підсумовує, що не завжди у новорічних сценаріях за головного героя беруть тварину, символ року за Китайським календарем. Так, у «Кредмаші» у 2103 році (рік Змії) ставили постановку з веселим песиком Скубі-Ду – героєм одного з мультфільмів. У 2015-му (рік Вівці) головними героями були Гаррі Поттер та онучка Баби Яги, у 2017-му (рік Півня) на сцені «запалювали» два валянки, Сніговик та Сніговуша. У 2018-му році у Міському палаці культури ставили народну казку «Козаки». Як аналізує Ситник, таким чином намагалися «копнути» глибше, а вистава була актуальною відносно тогочасних захисників на Сході країни.

«От і минулого року нічого не ставили про кабанчика (був рік Свині – авт.). Вважаю, що слов’яни не особливо схожі на китайців. Не особливо воно нас усе чіпає. Адже у них свій погляд на життя, у нас – свій», – пояснює керівник палацу культури.

Проте буває, що головний герой – символ року. У «Кредмаші» у минулорічні свята ставили постановку «Хрюша-Нюша», у 2018-му головними героями були Пес і Хлопчик, у 2016-му – Мавпа, Лікар Айболить та герої з мультфільму «Мадагаскар».

«Що важливо змінювати щороку, так це музичні вкраплення. Наприклад, того самого поп-співака Артура Пірожкова беремо за основу, переробляємо слова, адже дітям подобається не зовсім дитяча музика. А актуальність важлива для їхнього настрою. І якщо колись казочки ставилися навіть із музикою британського співака Стінга, то сьогодні це здебільшого поп-масові хіти», – підсумовує Ситник.

Від новорічних пригод – до детектива

Новий 2020 рік Щура у Міському палаці культури зустрічатимуть із розумним Котом-Бешкетником, Шерлоком та машиною часу. А у «Кредмаші» новорічні пригоди розіграють з героєм відомого пригодницького мультфільму «Звірополіс» та Саллі з «Корпорації Монстрів».

«Ну і як обійтися без символу нового року – Щура? Мікс яскравих персонажів, цікавих пригод та несподіваних цікавинок не залишать маленьких глядачів байдужими!» – анонсує Ольга Холодняк.

А тим, хто хоче побути персонажами новорічних див, радять не соромитися, брати участь в інтерактивах під час свят. Побувати в будиночку Баби Яги, потримати головного героя вистави за лапу, покружляти довкола ялинки та загадати бажання. Адже новорічні дива лише починаються разом із новорічними ранками та виставами!

Нагадаємо, фантастичних звірів випустили в ПК «Кредмаш».

 

Ліна Романченко
Фото Кирила Воронцова та з архівів ПК «Кредмаш»

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться