Хронологія подій.
Постановою Верховної Ради України №2033-ІХ від 01 лютого 2022 року створено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування обставин, що призвели до смерті судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олександра Лободенка та міського голови міста Кременчука Полтавської області Олега Бабаєва.
Після року роботи комісії її голова Михайло Цимбалюк повідомив «Кременчуцькій газеті», що тепер парламентарям звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, що призвели до смерті судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олександра Лободенка та міського голови міста Кременчука Полтавської області Олега Бабаєва пропонується взяти до відома.
Також пропонується направити звіт до Кабінету Міністрів України, Офісу Генерального прокурора, Вищої ради правосуддя, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України з метою перевірки викладеної у ньому інформації та, за наявності підстав, вжиття зазначеними органами передбачених законом заходів реагування.
Крім того М.Цимбалюк надав редакції висновки роботи комісії.
А ще він сповістив, що нещодавно на засіданні розглянули хід виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Крижановський та інші проти України».
Так, на засідання комісії 31 січня 2023 року була запрошена Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, яка через відрядження не змогла бути присутня на заході (про це свідчить лист міністра юстиції Дениса Малюськи на імʼя голови Комісії). Її відомство зверталося до Пирятинського районного суду Полтавської області та Полтавської обласної прокуратури щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Крижановський та інші проти України».
Зокрема, у інформації Уповноваженої у справах Європейського суду з прав людини значиться наступне. Одним із зобов'язань України, що випливає з її членства в Раді Європи, зокрема, обов'язок забезпечувати належне виконання рішень Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд).
Згідно з пунктом 1 статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання.
Відповідно до Положення про Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є посадовою особою Міністерства юстиції, на яку покладено повноваження щодо забезпечення представництва України в Європейському суді під час розгляду справ про порушення Конвенції, координації виконання його рішень, а також інформування Комітету міністрів Ради Європи про хід виконання рішень Європейського суду.
Під виконанням рішення слід розуміти виплату відшкодування, а також вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, спрямованих на усунення конкретного порушення, визначеного в рішенні Європейського суду, та заходів загального характеру, спрямованих на усунення підстави для надходження до Європейського суду аналогічних заяв проти України у майбутньому.
За цими критеріями КМ РС здійснює оцінку виконання державою рішень Європейського суду, виходячи з інформації, наданої державними органами щодо заходів, вжитих на виконання вказаних рішень. Відповідні положення закріплені у Правилах Комітету міністрів Ради Європи щодо контролю за виконанням рішень Європейського суду та умов дружнього врегулювання (від 10 травня 2006 року). На сьогодні під посиленим наглядом КМ РЄ знаходиться стан виконання рішень Європейського суду у групі справ «Ігнатов проти України» (заява № 40583/15), в якій Європейський суд констатував порушення Конвенції у зв'язку з надмірною тривалістю тримання під вартою.
Востаннє КМ РЄ розглядав стан виконання рішень Європейського суду у групі справ «Ігнатов проти України» на своєму черговому 1406-му засіданні, яке відбулося 07 - 09 червня 2021 року у м. Страсбург. За результатами цього засідання КМ РЄ ухвалив рішення, в якому делегати зокрема, нагадали, що ця група справ стосується різних структурних проблем відповідно до статті 5 Конвенції, що вимагає від органів влади виправити деякі недоліки законодавства, переглянути національну практику застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та забезпечити, щоб застосування відповідними органами прокуратури та національними судами КПК України 2012 року відповідало вимогам Конвенції.
Варто зауважити, що до вищезазначеної групи справ входить справа «Крижановський та інші проти України» (заява № 16218/17 та 4 інші заяви), у якій Європейським судом також було констатовано порушення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв'язку з надмірно тривалим триманням заявників під вартою піл час досудового розслідування, а також пункту 1 статті 6 Конвенції у зв'язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та порушення статті 13 Конвенції у зв'язку з відсутністю ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з цим.
Варто зазначити, що при розгляді справи Європейський суд констатував порушення статті 5 Конвенції щодо надмірної тривалості тримання під вартою заявника, Крижановського Олександра Петровича, у зв'язку з «відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю, відсутністю оцінки заявника щодо зменшення ризиків повторного вчинення правопорушення, змови або втечі; не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів; нездійснення провадження з належною ретельністю в період тримання під вартою».
Рішенням від 06 жовтня 2022 року у СПРАВІ «КРИЖАНОВСЬКИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF KRYZHANOVSKYY AND OTHERS v. UKRAINE) (Заяви № 16218/17 та 4 інші заяви) Європейський суд з прав людини, посилаючись на рішення у справах «Харченко проти України» та «Ігнатов проти України», дійшов висновку, що у цій справі тривалість тримання заявників під вартою під час кримінального провадження була надмірною, та констатував порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
Європейський суд також розглянув решту скарг заявників та, враховуючи всі наявні у нього матеріали, дійшов висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції. За цих підстав суд одноголосно
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує заяви прийнятними;
3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування;
4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);
5. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти».
18 жовтня 2022 року від заявника Крижановського О.П., надійшла скарга до Мін’юсту про порушення прав і свобод людини та невиконання рішення Європейського суду у справі «Крижановський та інші проти України», а саме щодо надмірної тривалості тримання його під вартою, більше 8 років (справа № 532/308/15-к, кримінальне провадження № 12014170110000192). Комісія розглянувши відповідні документи прийшла до висновку, що адвокати обвинувачених у кримінальному провадженні № 12014170110000192 скористались своїм правом на відводи суддям, присяжним, колегіям суддів через що були перенесення судових засідань та зміни колегій суддів та судів.
А це в свою чергу призвело до постійних пролонгацій прийняття рішення судами про тримання обвинувачених під вартою.
Таким чином, адвокати обвинувачених звернулись до Європейського суду з прав людини, який і виніс рішення на користь обвинувачених. При цьому, репутаційні та грошові риски понесла держава Україна. Таким чином, кримінальне провадження № 12014170110000192 вийшло за рамки вітчизняного судочинства та вже розглядається у Європейському суді з прав людини з негативним висновком стосовно судової системи Украіни.
Тимчасова слідча комісія прибула до Полтави у справі вбивства народного мера Кременчука Бабаєва
Олег Булашев
