Але і вказали на помилки в роботі, які ми врахуємо. Але як би не було, ми раді, що саме наше видання потрапило під моніторинг, бо це означає, що воно популярне.
Ми, та наші колеги, також рекомендуємо експертам дослідити ще одну важливу тему - тему брехні в регіональних сайтах! Мабуть, переможцем дослідження стане сайт «Бред тудей».
23-29 січня Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа.
Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього на стандарти оцінили 1024 матеріали. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена: якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.
За даними звіту у Полтавській області експерти моніторили такі видання: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».
«Кременчуцька газета» зі звіту передруковує інформацію стосовно даних щодо ЗМІ Полтавської області.
Газети
Загальна оцінка друкованих ЗМІ – 10,2. Такий саме результат газети демонструють уже протягом трьох хвиль моніторингу (відмінність за оцінку може складати 0,1 бали).
Баланс думок (1,1 із 2 балів максимум). Найгірший результат у видань Сумщини – 0,4 та Хмельниччини – 0,6. Ці регіони відстають за показником уже другу хвилю моніторингу поспіль.
Повнота та відокремлення фактів від коментарів на одному рівні – 1,7.
На Полтавщині за відокремлення фактів від коментарів найнижчу оцінку отримала «Лубенщина» через те, що майже у кожному матеріалі, в тому числі в інформаційних, була думка автора. У тексті про сертифікацію вчителів читаємо, що «експерти-педагоги діяли і надихали вчителів». Проте краще було б почути самих вчителів – чи справді їх надихали? У деяких текстах вміщували подяки чиновникам. А от у «Зорі Полтавщини» спостерігалася проблема зі стандартом повноти, але це й не дивно, бо ж майже кожна четверта публікація газети – це офіціоз, де про повноту й не йдеться.
Достовірність – 1,8.
Порушення цього стандарту можна пояснити наявністю у деяких видань недостовірних посилань або ж узагальнень: «у пресслужбі заявили», «у відомстві пояснили» (але хто ж у такому разі буде відповідати за інформацію?) Також зустрічалися посилання загалом на соцмережі, а деякі фото у газетах підписувалися «фото Google.com».
А от стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі дотримувалися найкраще – 1,9 з 2.
Сайти
Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах 9,9. Із серпня бал знижується некритично на 0,1 – 0,2.
Баланс думок – 1. Найнижчі бали на Донеччині, Сумщині та Хмельниччині.
Повнота – 1,6
Цей бал можна пояснити наявністю в онлайн-ЗМІ великої кількості передруків.
Наприклад, онлайн-видання Закарпаття вміщували тексти з соціальних медіа без належного редагування. Через офіціоз і надзвичайно короткі повідомлення без бекграунду низькі оцінки мали полтавські сайти «Новини Полтавщини», «Коло» та «Ехо».
Достовірність, відокремлення фактів від думок – 1,7.
Стандарту достовірності на Полтавщині найгірше дотримувалися сайти «Коло» та «Ехо». Так, перший сайт час вміщував публікації із заголовком «Який сьогодні день», там повідомляли про прикмети щодо того, що можна і що не можна робити. Звісно, достовірною таку інформацію важко назвати. У виданні «Ехо» стандарт достовірності та відокремлення фактів від думок страждав через неналежно марковану рекламу, наприклад, повідомлення про інтернет-магазини або ж казино.
Доступність та відсутність мови ворожнечі також мали найвищі оцінки і на сайтах – 1,9 з 2.
Висновки
Під час повномасштабного вторгнення проблеми, що викликають порушення стандартів, в цілому залишаються тими самими: намагання журналістів передовсім заповнити шпальти та стрічки контентом без уваги до його якості. Так, розповідаючи про лікування хвороб часником чи квашеною капустою або ж про те, чи можна сьогодні стригтися, видання, звісно, не дотримуються більшості професійних стандартів. Передруки з офіційних джерел також переважно не обробляються, тому здебільшого лідери за розміщенням офіціозу мають і низькі оцінки за стандарти. Цікаво, що деякі сайти, вміщуючи хроніку від силових структур, навіть лінуються додати лінки на подібні матеріали, що було б якою-не-якою реалізацією принципу повноти.
Хоча, звісно, повномасштабне вторгнення вплинуло й на те, що деякі видання вимушені працювати в екзилі (тож збільшується кількість передруків та необробленої офіційної інформації), а деякі залишилися без своїх журналістів, що виїхали через війну в інші країни. Тому на звичні проблеми регіональних ЗМІ накладаються ще й труднощі воєнного часу.
Проте все ж маємо відзначити й ті видання, які експерти з регіонів відзначили, як найкращі:
- Вільне радіо (Донеччина)
- Наше місто (Дніпропетровщина)
- Час Чернігівський (Чернігівщина)
- Кременчуцька газета (Полтавщина)
Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.
Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:
ІДПО – https://idpo.org.ua/reports
Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019 та 2021 роках.
Разом з тим, після оприлюднення звіту аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Стеблина у матеріалі для «Детектор медіа» розповіла доповнення до офіційного звіту.
«Кременчуцька газета» також передруковує з нього інформацію стосовно даних щодо ЗМІ Полтавської області.
Газети
Теми
Категорія «інше» — майже третина контенту: 31 %. Найбільше у газетах Закарпаття та Сумщини (39 % та 40 % відповідно).
На Полтавщині найбільше контенту з категорії «інше» було в газетах «Зоря Полтавщини», «Лубенщина» та «Вечірня Полтава». Це оголошення, місячний календар, рецепти приготування сала та інших продуктів, привітання й некрологи тощо. Стурбованість в експертів уже вкотре викликали поради щодо лікування хвороб різними підручними засобами чи продуктами, наприклад, цього разу — квашеною капустою. Такі публікації не містили порад кваліфікованих фахівців, а також посилань на джерела.
Життя місцевої громади — 16,2 %. Майже кожен четвертий матеріал із цієї тематичної категорії публікували видання Дніпропетровщини, Полтавщини та Одещини. Щодо подання теми відзначили «Кременчуцьку газету», яка не просто передруковувала матеріали інших видань на цю тему, але проводила ретельний аналіз зарплат чиновників, кредитів, які взяло місто, висвітлювала дискусію щодо питання тарифів на опалення тощо. Багато власних публікацій про місцеве життя вмістило й інше видання з Полтавщини — «Лубенщина»: відзначення Дня соборності, різноманітні заходи у школах, інтерв’ю з директором центру дитячо-юнацької творчості, репортаж із виставки живопису тощо.
Іншими популярними темами в газетах були соціальна сфера — 8,7 %, кримінал — 6,7 %.
Для видань Закарпаття другою за популярністю темою був саме кримінал — тексти, що базувалися на пресрелізах поліції, прокуратури та інших силових структур.
На Полтавщині тему соціальної сфери та охорони здоров’я також подавали через передруки. Хоча позитивно експерти відзначили «Кременчуцьку газету», яка провела важливе дослідження того, як лікарні працюють під час блекауту.
Жанри
В усіх регіонах переважали інформаційні жанри (41,7 %). Половина контенту у виданнях Хмельниччини та Одещини (50 % та 49 % відповідно).
На другому місці оголошення та реклама — 10,2 %. Найбільше на Закарпатті (14 %), Полтавщині (15 %) та Одещині (14 %). Два останні регіони тримають лідерство в цій категорії з вересня.
Поради — 7,5 %. Варто звернути увагу, що цей формат (як правило, запозичених із мережі текстів без належних достовірних посилань та експертної думки) переважає над аналітикою — 6,5 %.
Одеські експерти вкотре відзначили видання «Вечерняя Одесса» та «Одесская жизнь», які вміщують найбільше аналітичного контенту. На Полтавщині якісну аналітику публікувала «Кременчуцька газета».
По 5 % привітань, пресрелізів та художніх жанрів.
Менше 1 % журналістських розслідувань, листів у редакцію, рецензій.
Сайти
Теми
Топтеми сайтів: війна (21 %), кримінал (16,7 %), життя місцевої громади (13,9 %).
Найбільше про війну писали сайти Сумщини та Донеччини (27 %).
Що ж до життя місцевих громад, то для видань Дніпропетровщини та Одещини це топтема. Про це писали більше, ніж про війну (21 % та 20 %).
На Полтавщині життя місцевої громади найретельніше висвітлювали сайти «Полтавщина» та «Ехо». Перше видання стежило за перебігом судового засідання щодо мера міста Полтави, якого підозрюють у розголошення місця дислокації підрозділів української армії; повідомляло про політичне життя регіону, відображаючи точки зору різних партій. Друге видання писало про стратегію розвитку власної громади, роботу волонтерів, прибирання новорічних ялинок тощо.
Також на сайті «Детектор медіа» Наталя Стеблина розмістила матеріал «Політики, нардепи і «золота» мазь. Як джинсували регіональні медіа в січні 2023 року»
У цьому матеріалі вона констатувала, що друковані видання просували місцевих чиновників, голів адміністрацій, політиків та бізнесменів (Ріната Ахметова, Костянтина Жеваго), нардепів, державні та комерційні підприємства… і навіть чудодійну «золоту» мазь. На сайтах здебільшого приховано рекламували різноманітні комерційні пропозиції та інтернет-магазини ґаджетів, одягу тощо.
У деяких виданнях експерти зафіксували зловживання офіціозом, найбільше у «Зорі Полтавщини» — майже кожен четвертий текст був передруком інформації від управлінь, служб тощо. Залишається проблема неналежно маркованої реклами: на деяких сайтах її подають під плашкою «новини компаній» або ж із літерою «р», а деякі газети вигадують спеціальні позначки, які можуть ввести в оману читача.
Газети
Лідерками з маніпулювання знов, як і восени, виявилися Полтавщина та Хмельниччина. У першому регіоні значна кількість офіціозу (12,1%) та неналежно маркованої реклами (7,6%). У другому — офіціозу (13,8%). За кількістю джинси в лідерках Сумщина (4,8%).
Матеріали з ознаками замовності
Середній показник у газетах семи регіонів — 3 %. Це трохи більше, ніж було у вересні, — 2,9 %. Але вже протягом декількох хвиль моніторингу цей показник коливається довкола 3 %.
На Полтавщині джинси найбільше в «Зорі Полтавщини»: матеріал, що просуває позицію Кременчуцького вагонобудівельного заводу, привітання від голів ОВА та облради з приводу Дня соборності. «Кременчуцька газета» вмістила замовне інтерв’ю з Костянтином Жеваго.
Офіціоз
Середній показник — 6,9 % (у вересні було 7,5 %). Цей показник тримається на рівні 5–7 % протягом кількох хвиль моніторингу. Найбільше таких публікацій уже традиційно на Полтавщині та Хмельниччині.
У першому регіоні в лідерках із розміщення офіціозу — «Зоря Полтавщини» (24 %), тут такий майже кожен четвертий матеріал. Тут вмістили декілька повідомлень від пенсійного фонду, попередження від заступника начальника Полтавського районного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також державної податкової служби, служби зайнятості, різноманітні розпорядження тощо.
Неналежно маркована реклама
Середній показник — 4,8 % (4,4 % у вересні). Найбільше на Чернігівщині (8,2 %), Полтавщині (7,6 %) і Закарпатті (7,5%).
На Полтавщині найбільше такого контенту у «Вечірній Полтаві» — 14,3 %. Це здебільшого реклама медичних послуг, офтальмологічного центру, діагностики слуху. На другому місці за показником «Кременчуцька газета» (11,1 %): також медичні послуги, афіші та торгівельні марки. Не містила такого контенту тільки «Лубенщина», яка маркувала шпальти з рекламою відповідно до законодавства. Варто звернути увагу на сумнівну неналежно марковану рекламу в «Зорі Полтавщини». Тут читачам пропонують «стати власником будинку», виконавши низку арифметичних операцій.
Сайти
Серед регіонів у лідерах із розміщення маніпулятивного контенту — Донеччина і Полтавщина.
На Чернігівщині найбільше джинси — 3 %. В лідерах видання «Город.cn» (11,6 %), яке розміщувало нативну рекламу про різноманітні побутові товари та послуги, не позначаючи її. Також експерти, що моніторили медіа регіону, виявили у виданні іміджевий матеріал від «Чернігівгазу».
На Полтавщині (2,6 %) просували місцевих політиків, на Дніпропетровщині — ініціативи Ріната Ахметова, мера Дніпра Бориса Філатова, а також подавали різноманітні комерційні пропозиції (гаджети, дитячі курси, догляд за волоссям). На Одещині рекламували концерти, а також сайт новин та сайт вакансій.
Офіціоз
Середній показник — 4,3 %. Цей показник потроху зростає (на 0,5–1 пункт), починаючи з червня, коли було зафіксовано 2,1 % такого контенту.
В лідерах із великим відривом сайти Донеччини — 11,6 % офіціозу.
5,8 % та 5,6 % офіціозу на сайтах Полтавщини та Дніпропетровщини. У першому регіоні найбільше такого контенту вмістили сайти «Полтавщина» та «Новини Полтавщини» (необроблені повідомлення пресслужб, відділу комунікації поліції). У другому — сайти Sobitie (7 текстів), «Днепр вечерний» (8) і «Gorod.dp.ua» (14).
Неналежно маркована реклама
Середній показник — 1,2 %. Упродовж кількох хвиль моніторингу він залишається на рівні 1 %.
Найбільше на сайтах Полтавщини. Там традиційно «Полтавщина» та «Ехо» вміщують різноманітний рекламний контент із літерою «р», яку ще й не так просто помітити. Рекламували «Фокстрот», онлайн-казино, шини, інтернет-магазини тощо. Видання «Коло» маркувало рекламу правильно, а от «Новини Полтавщини» взагалі не публікували такого контенту.
Замість післямови
«Кременчуцька газета» врахує виявлені недоліки в своїй подальшій роботі. Разом з тим ми не завжди погоджуємося з даними експертів, але вони не просять нас прокоментувати ту чи іншу ситуацію, як це роблять інші експерти з моніторингу.
Але як би не було, ми раді, що саме наше видання потрапило під моніторинг, бо це означає, що воно популярне.
Ми також рекомендуємо експертам дослідити ще одну важливу тему - тему брехні в регіональних сайтах!
В Кременчуці один сайт бреше і ніхто нічого йому зробити не може, бо матеріали без авторів і сайт не зареєстрований. Це сайт, який в народі вже називають «Бред тудей»
Подивиться, лише наше видання скільки матеріалів вже присвятило виявленню брехні на цьому сайті.
Малецький зізнався, що не все то правда, що написано в інтернет-просторі і згадав «Бред тудей»
Колотієвський – Малецькому: «Треба працювати, а не телеграм-канали фінансувати»
«Бред тудею» на замітку: тюрма за фейки!
Чому "Бред тудей" почав масово друкувати фейки проти політичних опонентів Малецького-Шаповалова
Або ось вам приклади, як матеріали «Бред тудея» розбирав «МедіаЧек»:
«МедіаЧек»: «Кременчук Today» порушив низку стандартів у матеріалі про «пацюків у підвалі»
«МедіаЧек»: «Кременчук Today» дарма розголосив номер машини головреда «Кременчуцької газети»
Інші матеріали за посиланням: https://detector.media/types/3/search/kremen.today/
А сьогодні «Бред тудей» написав вже, що “Кременчуцьку газету” Жеваго названо серед найбільш брехливих і маніпулятивних місцевих видань України
Не будемо обговорювати цю статтю. Читачі прочитавши звіт вище самі зроблять висновки.
А поки більша частина редакцій ЗМІ Кременчука вважає, що експертів тема брехні в регіональних медіа має зацікавити!
Олег Булашев
