Особовий склад був готовий та налаштований на успішне виконання наказу.
Військова частина 3059 Національної гвардії України, розташована у Кременчуці, публікує історію гвардійця Руслана з позивним Ізумруд, який разом зі своїми побратимами дав потужну відсіч ворогу у населеному пункті Степне.
Ще у 2020 році Руслан вступив на службу до лав Національної гвардії України: «Потрапивши у підрозділ я зрозумів, що це поштовх до нових звершень і не помилився. Нові знайомства, багато досвідчених та професійних людей поряд».
До повномасштабного вторгнення країни агресора, підрозділ Руслана чітко та злагоджено виконував службово-бойові обов’язки у місті Кременчуці.
«Під час проходження служби, Руслан завжди проявляв себе як відповідального, комунікабельного та цілеспрямованого військовослужбовця. Краще за всього розуміється у військовій тактиці. На кожному занятті бере на себе відповідальність старшого групи та починає розробляти теоретично-практичні процеси, так би мовити, володіє мистецтвом стратегії», - зауважив командир підрозділу.
З початку повномасштабного вторгнення, підрозділ Руслана одразу отримує бойовий наказ на штурм Степного. Особовий склад був готовий та налаштований на успішне виконання наказу.
«Ранок. Тяжкий бронежилет та зброя замість ранкової кави та гарячого сніданку. О 4-ій ранку, наша група вже була в екіпіровці та готова для виконання задачі. Наближаючись до місця зіткнення з ворогом, я весь час прокручував у себе голові всі можливі сценарії. Я спостерігав, як хтось відписує батькам, хтось пише коханій, хтось передивляється фото сина чи доньки. Всі намагалися не показувати своїх переживань», - говорить гвардієць.
По прибуттю до населеного пункту безупинно працювала ворожа артилерія. Через постійні обстріли, техніка підрозділу не могла проїхати. Було прийнято рішення, приймати бій у найближчій лісосмузі.
«Ми не могли зрозуміти, як діє ворог, він випалював свої боєприпаси куди-небудь. Ми вичікували час на перезаряджання, або до закінчення боєприпасів. Так і сталося, була перерва і це зіграло нам на руку. Тепер була наша черга бити по окупантах. Вже через декілька годин ми зайняли найвигідніші позиції в самому центрі населеного пункту Степне», - про перше зіткнення з ворогом говорить Ізумруд.
«Всі були безсилі, але ненависть до ворога робила нас сильнішими та більш сконцентрованими. Як зараз пам’ятаю слова командира «Стоїмо до кінця. Слава Україні». Після заняття позиції ми почали зачищати вулиці. Виявилося, що це складніше, ніж я собі уявляв. Ворог почав задушувати нас щільним вогнем. Ми заховалися у найближчу будівлю, але ворог скерував саме туди обстріл з артилерії. За мить до цього по радіостанції передали, щоб ми негайно виходили з будівлі. Так швидко, я ніколи не бігав, але обернувшись через декілька хвилин, я побачив вщент зруйнований будинок», - згадав гвардієць.
«Після 12 годин штурму та зачистки населеного пункту Степне, нашим групам вдалося дати потужну та гідну відсіч ворогу, цим самим взяли під свій контроль весь населений пункт. Завдяки злагодженій та плановій роботі ми досягли успіху якого так очікували», - з посмішкою згадав про виконання успішного завдання гвардієць Руслан.
За матеріалами в/ч 3059 НГУ
