Чим дихають містяни після руйнування підприємств Північного промвузла.
Рік тому, у липні минулого року, у Кременчуці розмістили 8 приладів громадського моніторингу стану якості повітря – «ЕкоСіті». Їх отримали у рамках співпраці Кременчуцького національного університету ім. М.Остроградського, Вищого професійного училища №7 та Кременчуцького медичного коледжу ім. В.Литвиненка з громадською організацією «Фрі Ардуіно», що виготовляє ці станції.
З того часу наше місто зазнало чимало потрясінь з боку російських окупантів, багато підприємств опинилися у складній ситуації, деякі взагалі припинили свою діяльність.
Чи вплинула така реальність на стан атмосферного повітря у Кременчуці? Знайти відповідь на це питання нам допомогли науковці, які проводили відповідний моніторинг за допомогою нового обладнання та аналізували дані інших досліджень.
Де встановлені датчики
За поясненням ініціатора ідеї, директора навчально-наукового інституту механічної інженерії, транспорту та природничих наук КрНУ Володимира Бахарєва (на фото праворуч), зосередження станцій моніторингу «в одних руках» дозволяє керувати процесом розміщення пристроїв та аналізувати загальну картину якості повітря у різних місцях Кременчука. Тож усі датчики розміщалися за принципом – ближче до скупчення людей: там, де громадяни перебувають достатній час на відкритому повітрі та на місцях, де може відбуватися найбільший вплив забруднюючих речовин. А також біля парків, скверів тощо.
«Найпотужнішу станцію із двома датчиками отруйних речовин та максимальною комплектацією, яка може фіксувати значні концентрації аміаку та хлору, установили на приміщенні медколеджу, оскільки він знаходиться достатньо віддалено від найбільш завантажених транспортних магістралей і потужних промислових об’єктів міста. Інші розташували на приміщеннях дитячої лікарні, лікарні відновного лікування, КрНУ. Окрім цього, намагалися встановити прилади якомога ближче до парку Воїнів-інтернаціоналістів, на Раківці (ближче до лікарні «Правобережна»)», – розповів співавтор ідеї – завідувач кафедри комп’ютерної інженерії та електроніки КрНУ Андрій Перекрест (на фото ліворуч).
Він додав, що перша така установка після налаштування запрацювала у жовтні 2022 року.
А у липні у Кременчуці за станом повітря у нашому місті слідкували лише завдяки автоматизованій станції комунальніої лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря у Кременчуці Полтавського обласного центру з гідрометеорології. Вона розташована неподалік Північного промвузла – на Молодіжному. За допомогою її обладнання, проводилися необхідні заміри, які допомагали місцевим екологам зрозуміти рівень забруднення атмосферного повітря внаслідок роботи підприємств, які розташовані неподалік.
Зараз же, коли потужні виробництва зруйновані ворогом, фахівці збирають дані вже з трьох автоматизованих станцій, що належать комунальному підприємству «Центр еколого-соціальних досліджень» і восьми станцій «ЕкоСіті». Цифри можна порівняти з довоєнними показниками, що дозволить зрозуміти, чи дійсно джерелом смороду, на який тривалий час скаржилися кременчужани, були підприємства промвузола.
Нагадаємо, на територію цих підприємств раніше не допускали екологів, через що проходили мітинги. Ці події висвітлювали ЗМІ.
Червоні та зелені крапки якості повітря
Обладнання комунального підприємства, у свою чергу, показує дані вже постфактум. А ось нові можливості приладів громадського моніторингу стану якості повітря «ЕкоСіті» дозволяють проводити моніторинг цілодобово, в режимі реального часу.
Відстежувати показники по кожному з приладів можна на онлайн-мапі за посиланням eco-city.org.ua. Знайшовши наше місто, дізнаємося дані досліджень по декількох параметрах: вміст пилу, аміаку, діоксид азоту, монооксиду вуглецю, середню температуру, вологість, атмосферний тиск. Вони позначена крапками і більшість з них «горять» зеленим, тобто знаходяться у межах допустимих норм. А ось червоні крапки вказують на перевищення вмісту того чи іншого параметра. Наприклад, у день, коли готувався матеріал, «почервонів» показник «діоксид азоту». Такі дані в реальному часі і визначає саме система «ЕкоСіті».
За допомоги таблиці, яка знаходиться нижче мапи, відповідно до кольору описується категорія якості повітря (від «задовільна» до «надзвичайно поганої»).
«Індекс, яким користуються для визначення показчиків, розроблений безпосередньо для цієї програми. Порівняно з загальновідомим європейським чи американським індексом, у нього більш вимогливі норми», – пояснив Бахарєв.
«Показники корегуються по значенню гранично-допустимих концентрацій (ГДК). І чим більше відхилення від ГДК, тим більше треба звертати увагу на ситуацію», – додав Перекрест.
Звернемо увагу, що індекс якості повітря вираховується у багатьох країнах, але поки не в Україні. Зараз більшість екологів нашої країни орієнтуються на комплексний індекс забруднення атмосфери, створений ще за часів радянського союзу. Визначають його в режимі постфактум, тобто коли, наприклад, вже відчули неприємний запах у повітрі.
Як пояснили науковці, у Кременчуці така система діє відповідно до програми «Поетапного зниження забруднюючих речовин». Її приймають тоді, коли рівень речовин, які фіксуються, перевищує значення фонових показників. Такі дані також має фіксувати і комунальна лабораторія. За словами її працівників, упродовж 10-місячних досліджень у нашому місті вони спостерігали перевищення норм по діоксиду азоту (через насиченість дорожнього руху), пилу та формальдегіду (він може бути наслідком спалювання метану, який використовують як паливо). Найчастіше ці факти фіксували біля ринку «Плеяда» та в районі Водоканалу. Найбільше перевищень по діоксиду азоту зареєстровано в районі ринку «Плеяда».
Показники радіації поки в нормі
З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України деякі екологи припускали, що ракетні обстріли можуть вплинути як на радіаційний фон, так і на екологію в цілому. Втім кременчуцькі науковці пояснюють, що «прильоти» не несуть радіаційної небезпеки. Проте чи погіршиться стан атмосферного повітря внаслідок аварії, залежать від напрямку вітру. На щастя, у дні ракетних обстрілів Кременчуцького нафтопереробного заводу, «Кременчуцької ТЕЦ» та навіть торгового центру «Амстор» великі скупчення забруднюючих речовин оминули наше місто.
«Також ми аналізували середньомісячні дані за рік повномасштабного вторгнення по радіаційних показниках, беручи загальнодоступні дані з муніципальних приладів. Та порівняли дані, які зафіксовані в Енергодарі, Дніпрі, Запоріжжі, у Кременчуці. Перевищення радіації у всіх вищеперерахованих містах датчики не виявили. Ми фіксували одноразові сплески, наприклад, у нашому місті це було 25 жовтня. Але уже наступного дня показники повернулися до звичайних», – розповів Перекрест.
Спостереження є, але висновки робити зарано
Незважаючи на військові дії в Україні та періодичні ракетні обстріли Кременчука, місцеві науковці продовжували спостерігати за даними комунальної лабораторії, що отримували з перетину санітарно-захисних зон трьох промислових об’єктів (район Свіштовського кладовища).
«Перетин санітарно-захисних зон–найближча точка умовно житлової забудови до промислового комплексу. Так, точка дослідження МТС-7 була встановлена біля ПК «Нафтохімік», ще одна МТС-8 – в районі кінної школи «Фаворит», де є нові забудови та садочок», – пояснює Бахарєв.
Втім показники, які зафіксовані у комунальній лабораторії, свідчать про високий вміст пилу на Молодіжному.
«За нашим спостереженням, за останні три роки біля «Фавориту» концентрація була навіть вищою, ніж на перетині санітарно-захисних зон. Ми для себе зробили висновок, що на підвищені показників тепер впливає транспорт», – аналізує Перекрест.
Науковці додають, що зараз, коли промисловість у зоні Промвузла не працює, дані усіх інших концентрацій на перетині санітарно-захисних зон стали зовсім низькими. Проте робити висновки зарано. Тому що до початку повномасштабного вторгнення відповідні дослідження станцій «ЕкоСіті» в районі Промвузла не проводилися.
Раніше ситуація була катастрофічною
Найбільше нарікань на жахливий сморід на Молодіжному було у 2017 році. У той час охороною праці та навколишнього середовища поблизу Промвузла упродовж багатьох років керував засновник громадської організації «Охорона природи Кременчука», член Національного екологічного центру України, лікар-гігієніст Юрій Сподін. Він надав нашій редакції звіт Громадської екологічної експертизи щодо ситуації в районі Північного промвузла у жовтні 2017 року. Тоді до складу спеціальної комісії, що досліджували стан атмосферного повітря, окрім Сподіна входили голова Полтавського обласного підрозділу Національного екологічного центру, професор КрНУ Микола Сокур та голова громадської організації «Охорона природи Кременчука» Олег Гапон.
Сподін нагадав, що, за їхніми спостереженнями, у той час ледь не по кожному з підприємств промвузла у них були суттєві зауваження. Так, аналізуючи дані, можна побачити, що з 2012 року, упродовж наступних 5 років кількість викидів в атмосферу на філії «Кременчуцька ТЕЦ» продовжувала зростати: оксиду вуглецю (у 116 разів), ванадію (у 185 разів), інших речовин у вигляді суспендованих (у 183), азоту оксиду (в 10), сірки діоксиду (у 68).
На ПАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» за цей же період збільшилися викиди оксиду вуглецю (у 12 разів) та діоксину сірки (в 6 разів).
На промивально-пропарювальній станції ВП «Вагонне депо Кременчука» під час колективного виїзду екологи відмічали різкий запах нафтопродуктів, особливо, біля очисних споруд. Однак фахівці зазначають, що будь-яких заходів щодо обмеження випарювання нафтопродуктів під час промивально-пропарювальних робіт не передбачалося.
«У той же час ми безліч разів радили нафтопереробному заводу оновити установки та провести газифікацію мазуту. І тоді б вони ванадій, який шкодить здоров’ю, мали б як продукт. Вони б мали сірку, як продукт і енергетичний газ, який вони виробляли для «Кременчуцької ТЕЦ», був би чистим і, можливо, не викликав би стількох скарг від місцевих мешканців, як ми це чули упродовж багатьох років», – додає він.
Наразі, як бачимо, за спостереженнями викладачів КрНУ, у деяких місцях Кременчука атмосферне повітря забруднено внаслідок автомобільних вихлопних газів. У інших – багато пилу, зокрема біля Північного промвузла. Натомість рівень усіх інших шкідливих концентрацій, які раніше викликали занепокоєння містян, значно зменшився.
Тому висновки щодо факторів, які впливають на стан атмосферного повітря, кожен може зробити сам. Однак чи візьмуть їх до уваги ініціатори будівництва нового НПЗ – побачимо згодом. Тоді і зрозуміємо, чи турбуються можновладці про здоров’я своїх обранців? А можливо перспектива отримати додаткові прибутки – понад усе.
Нагадаємо, громадський моніторинг якості повітря уже і в Кременчуці.
Сморід на Молодіжному: поліція перестала шукати винних ще у 2021 році.
Екологи надали чіткі пропозиції підприємствам Північного промвузла Кременчука.
Ліна Романченко
Фото авторки
