У наш час новини, особливо ті, що стосуються війни, мають сильний емоційний вплив на українців. Постійний потік інформації нагадує про російську агресію, навіть коли люди фізично знаходяться далеко від фронту. Це може викликати страх, тривогу, паніку або розгубленість, що значно впливає на психологічний стан.
За даними дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», 59% українців відчувають тривогу, коли дізнаються новини про події на фронті. Крім того, тривога часто супроводжується іншими емоціями, такими як страх (34,5%), розгубленість (24%), безвихідь (16%), а також песимізм та безсилля у відповідь на втрати та військові поразки.
Така емоційна реакція на новини є природною, адже ніхто не залишиться байдужим до жахливих подій війни. Але ці почуття не завжди обмежуються лише негативними переживаннями. Виявляється, що більше 44% опитаних відчувають також надію, оптимізм і навіть гордість за свою країну, коли дізнаються про позитивні новини, що стосуються боротьби українських військових, їхніх героїчних вчинків та перемог. Багато людей відчувають внутрішню підтримку та солідарність з іншими співгромадянами, коли бачать, як разом вдається долати труднощі, допомагати одне одному та працювати на перемогу. Ці почуття надихають та дають надію на краще майбутнє, змушуючи вірити в те, що боротьба має сенс, та що ми маємо силу подолати всі труднощі.
Виявляється, що частота споживання новин впливає на емоційний стан: чим більше їх споживає людина, тим більше змішаних емоцій вона переживає — як позитивних, так і негативних. Це свідчить про складність почуттів, адже новини можуть приносити одночасно біль і надію, страх і впевненість. 37,5% респондентів зазначили, що відчувають змішані емоції.
Проте постійне переживання негативних емоцій може призвести до підвищеного рівня психологічного дистресу (стан, при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків і проявляє дезадаптивну поведінку). 22% респондентів відчувають високий рівень стресу, а 19% переживають психологічний дистрес, особливо це стосується людей старшого віку та тих, хто стикається з фінансовими труднощами. Тривалий стрес може призвести до виснаження та зниження здатності справлятися з життєвими викликами.
Проте є й позитивний аспект: багато людей активно шукають способи, як впоратися з негативними емоціями, викликаними новинами про війну. 40% респондентів зізналися, що зазвичай відволікаються на інші справи — такі як домашня робота, приготування їжі чи інші побутові обов’язки. Це допомагає їм зберігати внутрішній баланс та зменшувати рівень стресу. Також 36% людей шукають підтримки в спілкуванні з друзями та родиною, а 25% намагаються знайти більш позитивні новини, щоб відновити душевний спокій. Інші методи включають відпочинок, медитацію, заняття фізичними вправами або навіть молитву.
Як захиститися від емоційних ударів
У межах матеріалу про вплив воєнних новин на емоційний стан ми поставили кілька запитань психологині ХАБу ментального здоров’я «Простір довіри» Ірині Алексєєвій, аби розібратись, чому навіть фізична віддаленість від фронту не рятує від тривожності, як її розпізнати та з чого почати турботу про себе.
- Чому новини про війну настільки впливають на психоемоційний стан людей, навіть якщо вони перебувають далеко від зони бойових дій?
– Перш за все, ми — живі люди. Ми не роботи, не стіни. За ці роки наша нервова система вже сильно виснажена. Війна триває понад 10 років, а повномасштабне вторгнення — вже понад три. Це постійний стресовий фон, який не має пауз. Ми реагуємо на біль і страждання, навіть коли не відчуваємо їх фізично — бо ми чутливі, і насильство в кадрі торкає так само, як холод чи тепло.
- Але чому саме тривога стала домінуючим відчуттям серед українців?
– Тривога — це природна реакція на стрес. У нормальній ситуації вона з’являється, коли ми перед чимось хвилюємося, наприклад, перед іспитом чи побаченням. Але в умовах війни вона не минає, бо негативні новини не зникають. Людина день за днем отримує емоційний удар — і якщо в неї немає ресурсу відновлення, ця тривога накопичується і перетворюється на постійний стан.
- Тобто, ключ до подолання — це знайти ресурс?
– Саме так. Проблема в тому, що багато людей просто не бачать, де цей ресурс узяти. Але він є. Розумієте, скільки в світі жаху, стільки ж у світі й ресурсу. От дивіться, якщо в нас в добі 24 години. Бувають періоди в році, коли ніч довша. Бувають, коли день довший. Так само і в житті. Бувають періоди, коли ніч затяжна. Але після будь-якої ночі настає світанок. Мені подобається ця метафора. Так само і з життям: після темного періоду обов’язково настає світлий. І важливо навчитися його шукати, навіть серед новинного шуму. Ми можемо жити в дитячій позиції — де все погано, війна, зневіра й повна безпомічність. А можемо зайняти дорослу: так, війна є, складно, але що конкретно я можу зробити вже зараз, щоб подбати про себе і знайти ресурс?
- Як справлятися з постійним відчуттям тривоги?
- Через прості ритуали. Не йдеться про нав’язливі дії, як-от мити руки 20 разів, а про звички, що допомагають стабілізуватися. Наприклад, визначте для себе три речі, які робите щодня: чашка кави вранці незалежно від обставин, прогулянка — пройти певну кількість кроків або бодай пів години на свіжому повітрі, фізичні вправи, які допомагають зняти напругу. Важливо підтримувати себе позитивними думками, вірити в свої сили, не відриватися від близьких — спілкування з людьми, які розділяють ваші цінності, дає відчуття стабільності. Також не варто забувати про повноцінне харчування. А головне — налаштовувати себе на правильний настрій, шукати позитив навіть у складних ситуаціях. Ми, як народ, пройшли багато — Чорнобиль, Голодомор, Другу світову, радянські часи. І вижили. Бо наш організм і психіка мають потужний ресурс. Я раджу триматися думки: «Я зможу», незалежно від того, що трапиться.
- Як планування може допомогти у боротьбі з тривогою?
– Важливо не втрачати здатність планувати своє майбутнє, навіть коли ситуація здається важкою. Це може бути план на місяць чи рік, але навіть такі маленькі кроки дають відчуття, що життя продовжується. Планування підтримує надію, навіть у найтемніші часи, бо воно нагадує, що попри все, ми рухаємось уперед. За кілька років можна побачити, скільки змін сталося: скільки дітей народилося, скільки пар одружилося. Багато втрат і труднощів, але є й та сторона, що життя продовжується.
- Що робити, коли людина свідомо шукає погані новини, хоч розуміє, що це шкодить їй?
– Це звичка. Як ми звикаємо до щоденної кави, так і звикаємо до новин. Багато людей шукають їх, бо хочуть відчувати контроль над ситуацією. Але варто пам'ятати, що ми не можемо контролювати всі новини чи події на фронті. Тому важливо зосередитись на тому, що ми можемо контролювати – на своєму житті та близьких.
- Як правильно споживати новини?
– Виділяйте на новини по 15 хвилин двічі на день — вранці та в обід. Не раджу читати їх перед сном, особливо якщо після цього важко заснути. Вечір краще присвятити «детоксу» від телефону. Ми отримуємо стільки інформації, що іноді важко зрозуміти, де вона корисна, а де ні. Тому я настійно рекомендую на вечір обмежити споживання новин і телефонних повідомлень.
- Як зрозуміти, коли тривога переростає в патологію?
- Усе починається з тіла. Якщо тривога стає хронічною і людина не може знайти способів для її зниження, це може призвести до психосоматичних порушень: безсоння, змін в апетиті, проблем зі здоров'ям, схуднення або набору ваги без очевидних причин, а також зміни в активності — або зниження, або, навпаки, підвищена активність. Якщо ви помічаєте такі зміни у своєму тілі, це важливий сигнал звернутися за допомогою. Сьогодні завдяки західним партнерам кожен має можливість отримати підтримку, незалежно від того, чи це дорослий, чи дитина. Наприклад, у нашому Хабі кожен матиме можливість пройти 5 сесій з психологом та 5 терапевтичних сесій. Якщо вам важко довіряти знайомим, або ви не можете знайти підтримки серед своїх близьких, звертайтеся до фахівця. Це буде конфіденційно та безпечно.
Довідково
Хаб ментального здоров’я «Простір Довіри» знаходиться за адресою: бул. Українського відродження (колишня назва бул. Пушкіна), 7а. Номер телефону: (098) 809-56-48.
Нагадаємо, у Кременчуці відкрили хаб ментального здоров'я для підтримки громадян в умовах війни.
Над Кременчуком летить «мопед» чи вибухи поряд? Без паніки, бо знаємо, як реагувати!
Валерія Макряшина
