Судова справа.
Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області визнав винним чоловіка у скоєнні умисного вбивства з особливою жорстокістю (пункт 4 частини 2 статті 115 КК України). Суд встановив усі обставини події, що сталася 21 липня 2024 року на просп. Полтавський у Кременчуці.
Передумови: ревнощі, конфлікти, переслідування
Як повідомляється у Єдиному державному реєстрі судових рішень, обвинувачений кілька років проживав із жінкою, від якої мав дитину. Влітку 2024 року жінка пішла від нього, пояснивши це постійними конфліктами, ревнощами та агресивною поведінкою чоловіка. Через короткий час вона почала стосунки з іншим чоловіком, який працював у службі таксі.
Обвинувачений не міг змиритися з розривом: переслідував колишню, телефонував, погрожував, звинувачував у зникненні грошей із картки, які, за його словами, зникли без пояснення.
21 липня минулого року він дізнався, що жінка перебуває вдома з новим співмешканцем. Близько 21:00 він прийшов під будинок, де вони жили, і залишився там. За кілька хвилин побачив, як потерпілий вийшов до свого автомобіля «Skoda Roomster», припаркованим біля будинку.
Напад: 18 ударів ножем у салоні автомобіля
Близько 22:15 обвинувачений сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля, де перебував потерпілий. За словами свідків, між ними почалася словесна сварка. Обвинувачений витягнув ніж і наніс не менше 18 ударів.
Судово-медична експертиза зафіксувала множинні проникаючі поранення шиї, обличчя, грудної клітки та рук. Частина ударів була нанесена під різними кутами, що свідчить про те, що напад тривав певний час і відбувався у декілька фаз. Руки потерпілого вкриті різаними та колотими ранами — він захищався, відбиваючи удари.
Експерти встановили: смерть настала миттєво від масивної крововтрати, але до цього моменту чоловік залишався при свідомості й відчував сильний біль.
Після скоєного обвинувачений залишив автомобіль і місце події. Свідки бачили, як він ішов дворами у напрямку вулиці Київської, тримаючи в руках щось, схоже на ніж. Надалі обвинувачений стверджував, що «не пам’ятає, куди подів ніж» і «злякався того, що сталося».
Вдома він переодягнувся, одяг закривавлений — викинув. Наступного дня його затримали працівники поліції.
Слідство та експертизи
На місці злочину слідчі виявили сліди крові на передньому пасажирському сидінні, підлозі автомобіля, кермі та дверцятах.
Усі зразки ДНК збіглися з генетичним профілем потерпілого.
На одязі обвинуваченого, вилученому під час обшуку, також виявили сліди крові. Експертиза підтвердила: це кров нового співмешканця його колишньої. .
Позиція обвинуваченого
У суді частково визнав вину. Він підтвердив, що наносив удари, але заявив, що це сталося нібито «в процесі бійки», і що він «захищався». Суд не прийняв ці пояснення, бо на його тілі не було виявлено слідів боротьби, характер поранень потерпілого свідчить про спрямований і багаторазовий напад, після події він не викликав швидку, не намагався допомогти, а втік і знищував докази.
Суд зазначив, що така поведінка несумісна з версією самооборони.
Моральна шкода: родини вимагають справедливості
На суді були присутні мати, дочка, брат та співмешканка загиблого.
Остання розповіла, що проживала з обвинуваченим упродовж 2018–2023 років. Після розриву стосунків у липні 2023 року вона почала зустрічатися з іншим чоловіком, який працював водієм таксі. У травні 2024 року обвинувачений намагався поновити стосунки, однак отримав відмову. 19 липня 2024 року він заявив потерпілій, що хотів би, аби з її новим обранцем «щось сталося». Через два дні чоловік зник, а згодом був знайдений мертвим. Потерпіла охарактеризувала обвинуваченого як хитру та заздрісну людину і наполягає на суворому покаранні.
Мати загиблого, підтвердила, що востаннє спілкувалася із сином 20 липня 2024 року. Вона розповіла, що він проживав у Кременчуці, мав постійну роботу та добрі стосунки з близькими. Жінка вимагає призначення обвинуваченому найсуворішого покарання.
Дочка загиблого, зазначила, що підтримувала тісний зв’язок із батьком, який допомагав їй матеріально. Після його смерті втратила близьку людину та фінансову підтримку, тож просила суд про суворе покарання.
Брат загиблого, повідомив, що вони підтримували постійний зв’язок, мали гарні стосунки. Після смерті брата він отримав від сторони захисту 43 065 грн компенсації, однак наголосив, що це не знімає провини обвинуваченого. Також наполягає на суворому покаранні.
Суд визнав моральну шкоду і постановив стягнути з обвинуваченого:
-
500 тис. грн — матері загиблого,
-
500 тис. грн — дочці,
-
500 тис. грн — брату,
-
250 тис. грн — співмешканці.
Вирок суду
Суд, заслухавши всі сторони, визнав, що обвинувачений діяв свідомо, умисно, з мотивів ревнощів, із метою позбавити життя потерпілого, усвідомлюючи, що його дії спричиняють потерпілому особливі фізичні страждання.
Злочин кваліфіковано за п.4 ч.2 ст.115 КК України — умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю. Обвинуваченому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 14 років. Строк відбування покарання визначено рахувати з моменту затримання, тобто з 16 серпня 2024 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо нього залишено попередній — тримання під вартою.
Суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих. Із засудженого постановлено стягнути на користь його колишньої співмешканки 250 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, на користь матері загиблого — 500 000 гривень, на користь доньки — 500 000 гривень, а також 500 000 гривень на користь брата потерпілого.
Окрім цього, суд ухвалив стягнути з обвинуваченого 14 000 гривень на користь потерпілої процесуальних витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, а також 13 000 гривень на користь іншого потерпілого. Крім того, з обвинуваченого постановлено стягнути на користь держави 143 906 гривень 43 копійки витрат, пов’язаних із залученням експертів.
Марина Соловей
