«Кременчуцька газета» підготувала серію інтерв’ю з начальником Полтавської обласної військової адміністрації Дмитром Луніним. Наші питання ми розподілили по блоках «Війна і особисте», «Про життя Полтавщини», «Люди і кадри», «Бюджет, безробіття та як вижити заводам у Кременчуці» тощо. Сьогодні ми подаємо четвертий блок інтерв’ю, який стосується питань бюджету області, роботи підприємств та безробіттю.
На відміну від мера Кременчука Віталія Малецького Дмитро Лунін відкрито спілкується з журналістами і не переховується від них, відповідаючи на всі їхні запитання. Цим ми і скористалися, поставив багато питань керівнику області.
- Яка зараз ситуація з фінансами в області? Чи наповнюється бюджет та на скільки?
- Від початку війни Полтавщина одразу стала на рейки військової економіки. Бізнес переважно адаптувався і вже через місяць почав відновлювати роботу. Зараз понад 95% сфери громадського харчування, послуг і підприємств легкої промисловості працюють.
Аграрна галузь – одна з ключових на Полтавщині – нелегко, але також справилась з усіма труднощами, що створило російське вторгнення. Область однією з перших завершила посівну. Як і обіцяли, все виконали відповідно до запланованих обсягів і вчасно. Аграрії засіяли понад 1,4 млн га. Наші сільськогосподарські підприємства, фермери, їхні співробітники в полях працювали за двох і вдень, і вночі. Вони розуміли, що від них залежить продовольча безпека країни.
Що стосується гірничо-видобувної галузі, нафтогазової сфери, чи інших бюджетоутворюючих підприємств, то вони не припиняли свою роботу і дякуємо їм за це.
Потужні підприємств легкої промисловості завантажені на 82%. У харчовій промисловості більшість заводів збільшили свої потужності, це переважно ті, хто працює в Кременчуцькому районі.
Найважче з усіх зараз машинобудуванню (це переважно підприємства Кременчука ред.). Ланцюги постачань перервані, замовлення різко впали. І тут я бачу єдиний вихід, максимально, наскільки це можливо, перепрофільовуватися. Не чекати з моря погоди. Так, як було раніше, вже не буде. І чим раніше ми це усвідомимо, тим швидше адаптуємося.
Щодо обласного і місцевих бюджетів. Вони перевиконані. Не на багато, але перевиконання є. Ми цього не очікували.
Зверніть увагу: ОТГ, які пов’язані з ГЗК Компанії Ferrexpo, бюджети за І півріччя виконали
З 12 об'єднаних територіальних громад Кременчуцького району бюджет виконали лише 5. Про це днями, під час брифінгу, повідомив начальник Кременчуцької районної військової адміністрації Олег Лєднік.
За його словами, переважно бюджет виконали ті ОТГ, які пов’язані з гірничо-збагачувальними комбінатами Компанії Ferrexpo.
«Бюджет виконали Горішні Плавні, Пришиб, Нова Галещина, Градизьк та Глобино. Найбільше перевиконання бюджету у Пришибі і це також завдяки ГЗК...
Кременчук виконав бюджет на 87%...» - каже О.Лєднік.
Він пояснює невиконання бюджету війною в країні тим, як працюють підприємства.
До речі, кожна третя гривня обласного бюджету – кошти компанії «Ferrexpo».
Це означає, що Ferrrexpo податками фінансує багато регіонів Полтавщини. За кошти з бюджету області будуються об’єкти інфраструктури не лише у Кременчуці та Горішніх Плавнях, а й у Лохвиці та Миргороді, Пирятині та Гадячі.
Повернемося до інтерв'ю з Д.Луніним.
- Хто є найбільшим наповнювачами бюджету Полтавщини з початку війни?
- Топ-10 найбільших платників податків не змінилися. Це традиційно підприємства сфери нафтогазовидобування, гірничо-видобувної галузі, торгівлі.
Чи знали ви, що лідерами сплати коштів до місцевих бюджетів по Кременчуцькому району є підприємства з групи Костянтина Жеваго.
За даними «Кременчуцької газети», лідером сплати коштів до місцевих бюджетів у І півріччі 2022 року по Кременчуцькому району є підприємства з групи Костянтина Жеваго: Полтавський та Єристівський ГЗК.
Саме за гроші, сплачені цими підприємствами, надають допомогу переселенцям та Збройним силам України, ремонтують дороги та об’єкти соцкультпобуту, виплачують зарплати та пенсії тощо.
Чергове запитання до Д.Луніна:
- Чи обговорюється з урядом питання, щоб частину міжнародної фінансової допомоги відправити місцевим бюджетам?
- Міжнародна допомога надходила й надходить в громади області. Насамперед, це гуманітарна допомога для переселенців, які зареєстровані у нас. І коли ми говоримо про вирішення проблем з опаленням у Кременчуці, я і раніше зазначав, що держава й область працюють над варіантами залучення міжнародних партнерів. Також, коли ми говоримо про допомогу для жителів області, треба враховувати, що пенсії, соцвиплати, субсидії, компенсації – ці кошти платяться Полтавщині зокрема й коштом міжнародної допомоги, яка надходить до державного бюджету.
- Наскільки гострою для Полтавщини є проблема з безробіттям? Чи є програми для її вирішення?
- Ситуація в загальних рисах не змінилася. На Полтавщині офіційно стільки ж безробітних, скільки й минулого року. Але тепер це не тільки жителі області, а й жителі, зокрема, Харківщини. Допомога по безробіттю виплачується.
Логічно, що торік ринок праці формувався переважно з мешканців Полтавщини. З початком війни це стали й переселенці. 7 тис 600 безробітних на Полтавщині працевлаштовано за останні 4 місяці. І це найвищий показник в Україні.
Як ви знаєте, держава виплачує компенсації роботодавцям, які офіційно працевлаштували переселенців. Йдеться про 6 тис 500 грн компенсації на зарплату протягом двох місяців. У нас 279 працедавців подали такі заявки на фінансування по 723 переселенцям. І це теж найбільша кількість в Україні.
- А в якому стані нині житлово-комунальна сфера? Як йде підготовка до нового опалювального сезону?
- Жителі Кременчуцької громади будуть з теплом. Хоча процес забезпечення теплом простим не буде. Чітко розуміємо, що єдиним постачальником тепла за таких умов не може бути лише Кременчуцька ТЕЦ. Тому пропрацьовуємо альтернативні варіанти, щоб залучити й інші джерела теплопостачання. Деталізувати ще більше не можу, через те що це локаційні прив’язки. Є потужності, які можна використати, провівши частково оновлення обладнання й мереж.
- Підприємства Кременчука зупиняються. «Кредмаш», Колісний завод, кажуть КЗТВ скорочує 1/3 штату. Як допомогти заводам вистояти?
- Дійсно, деякі підприємства області переживають не найкращі часи – як і вся економіка України. Для підприємств, які раніше орієнтувалися на ті чи інші ринки збуту, сьогодні необхідно починати жити за новими правилами. Зі свого боку Полтавська ОВА, профільні департаменти на контакті з цими підприємствами. Ми вже підготували й відправили на Кабмін перелік продукції, які виготовляють вказані вами підприємства, й очікуємо, що можемо переорієнтувати виробництво на нові ринки збуту. У цьому активно допомагає й Міністерство економіки.
Нагадаємо, керманич Полтавщини Лунін про ранок 24 лютого, готовність до війни, безпеку, зарплату та дружину.
Олег Булашев
