Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Воскресенье, 9 Августа 2020 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Чоловічий характер на полотні: кременчужанин Володимир Кулаженко створює неймовірні вишивані картини

21 мая 2020

Яка ж вона – вишивка з чоловічим характером, ми дізнавалися у нашого земляка, майстра Володимира Кулаженка.

Існує стереотип, що різноманітні види рукоділля, зокрема, вишивка – це переважно захоплення жінок. А чоловік з тонесенькою голкою в руках, який годинами здатен робити стібок за стібком, то, скоріш за все, виняток. Проте безліч унікальних вишиваних робіт зроблено саме руками сильної статі.


До вишивання кременчужанина приохотила його бабуся.

«Вдова офіцера війни. Сама виростила сина (мого батька), а потім і мене. Тоді мама і тато були на роботі, а мене відвозили в село до бабусі на все літо. А там три місяці сидиш, гуляти ні з ким, так і пристрастився до вишивання. Бабусі ж довелося передавати ремесло мужику», – пригадує Володимир, пояснюючи, що, як і його батько, він теж єдиний син у родині.

Його бабуся жила в селі Луценки (нині – Жабки) Лохвицького району. Там в основному практикують вишивку «біле по білому». Однак наш співрозмовник у цій техніці не працює.

«Бабуся вишивала різні речі: і рушники, і сорочки, і наволочки. Вміла працювати в техніці «рішельє». Це коли спочатку висмикують (із тканини – ред.) нитки, а потім вишивають. У матері збереглися роботи бабусі. Не всі вони витримали випробування часом. Дещо вже стало непридатним до використання. Адже бабуся вишивала для щоденного вжитку, для себе, а не для виставок», – пригадує майстер.

На запитання, яку річ вишив першою, говорить:

«А хіба я пам’ятаю? Це так давно було!».

Проте припускає, що це був рушник. Згадує період, коли зовсім не брав до рук голку. Потім одружився – і знову згадав захоплення дитинства.

Картина на 110 тисяч хрестиків

Володимир Кулаженко практикує вишивання пейзажів. Коли дивишся на них здалеку, здається, що вони написані фарбами. Проте, підходячи поближче, стає зрозуміло, що то малесенькі хрестики лягли один біля одного.

«У мене є друг-фотограф. Ось він зняв види Кременчука, пейзажі навколо міста, які я використовую для своїх картин. І є спеціальна комп’ютерна програма, куди «заганяєш» фотографію. Вона видає кількість ниток, їх якість.

Залишається лише виставити розмір картини, гамму кольорів. Потім робиться розпечатка, за якою і роблю картини», – розповідає Кулаженко.

Говорить, що вишиває лише певним видом ниток французького виробництва. Китайськими в роботі не користується. Пояснює своє вподобання: нитки не вицвітають, роками зберігаючи насичені кольори, тони найрізноманітніші.

Програмою для виготовлення схеми для вишивання можна задати кількість хрестиків. До прикладу, картина з пейзажем Пивихи, яка зараз серед інших демонструється в художній галереї Кременчука, налічує 110 тисяч хрестиків (!).

Сам же митець говорить, що ця картина вишита не так дрібно, як інші. Тут залишається лише дивуватися!

Щодо часу, який Кулаженко витрачає на одну роботу, то він різний.

«Це як зайде. Інколи картину робиш рік, а іноді декілька місяців. Приміром, пейзаж Пивихи вишивав 4-5 місяців. Пивиха пішла. Тож має бути відповідний настрій і, звісно, час», – говорить вишивальник.

Карантин часу на хобі не додав

Володимир Кулаженко працює директором Білецьківського навчально-виховного комбінату, а вишивання – то його хобі, розрада для душі. Говорить, що карантин, пов'язаний з непоширенням коронавірусної інфекції, не додав часу для улюбленого заняття, адже роботи на посаді керівника навчального закладу вдосталь і зараз. Тож про те, щоб вести для учнів секцію чи гурток вишивання, не йдеться через брак вільного часу.

Окрім усього, вишивка стала недешевим хобі.

«А яке захоплення зараз невитратне? Наприклад, один моток ниток коштує 15 грн, а, припустимо, картина на 100 кольорів. Якщо взяти по одному моточку, то вже буде півтори тисячі», – розповідає Володимир.
Пригадує, що коли починав вишивати, то не відчував нестачі ниток: у його бабусі були чималі запаси ленінградських ниток муліне. Тоді вони вважались найкращими. «Щоправда, і вибору кольорів було не так багато», – уточнює.

Де народжуються вишивані картини

Зазвичай майстер картини не продає – залишає для себе. Однак декілька робіт все ж придбали для колекцій в США. Купили і сорочки.

«Знайомі просили вишити і чоловічі, і жіночі, і дитячі, я не відмовляв. Купували на презенти», – ділиться наш співрозмовник.

Вишивав сорочки не по канві (сітчастій тканині – авт.), а прямо по полотну. Зараз же цим не займається, бо погіршився зір, а робота клопітка. Хоча для свого хобі має спеціальну лампу, облаштоване місце, яке називає «лежбищем».

На виставки – в рідному місті

В основному роботи Володимира Кулаженка демонструються у Кременчуці, рідко за його межами.

«Були пропозиції, та я відмовлявся. Взагалі ж я не публічна людина», – скромно зізнається митець.

Учні ж знають про хобі свого директора. Взагалі в Білецьківському НВК упродовж останніх років на День вишиванки майже всі приходять у вишиваних сорочках. Причому не у примусовому порядку – це щире бажання як дітей, так і педагогів. Цього року у зв’язку з карантином традиційне свято доведеться пропустити.

Заняття для сильної статі

До речі, в давнину професійними вишивальниками були саме чоловіки, а жінки могли гаптувати тільки для дому та своєї сім’ї. Вишивати золотом та дорогоцінним камінням, а особливо оздоблювати візерунками парадний одяг високопоставлених осіб довіряли виключно чоловікам.

Це заняття вважалося досить престижним, і його не цуралися навіть відомі історичні постаті, зокрема вишивали прусський король Фрідріх Великий, Людовик XVI, кардинал Рішельє, шведський король Густав V та багато інших. Відомо, що зараз вишивати у вільний час полюбляє відомий голлівудський актор Том Круз. А в одній із львівських воєнних частин діє цілий гурток рукодільників, які майже щодня знімають стрес за допомоги вишивки.

Зазначимо, щороку в третій четвер травня відзначають Всесвітній День Вишиванки. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до нього, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. Цього року день випадає на 21 травня.

Олена Ліпошко (з використанням матеріалу з відкритих джерел)

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться