Упродовж кількох років троє підприємців не мають інших замовників, крім Кременчуцького тролейбусного управління. Мова йде про угоди на мільйони. ФОПи отримують замовлення без тендерів, а якщо і перетинаються на торгах, то конкурують одне з одним або з пов’язаними фірмами.
Комунальне підприємство з особливим статусом
Кременчуцьке тролейбусне управління - особливе, воно є “суб’єктом, яке здійснює діяльність в окремих сферах господарювання”. Цей статус мають комунальні підприємства, що є ключовими гравцями в місцевій інфраструктурі, бо забезпечують транспортну сферу, тепло-, водопостачання, ремонт доріг та ін. Водоканал, “Теплоенерго”, “Шляхове ремонтно-будівельне управління” - це приклади кременчуцьких підприємств в окремих сферах господарювання. Важлива відмінність в їх діяльності - це можливість не проводити тендери там, де всі інші зобов’язані. Тобто, верхня межа дозволених прямих договорів із постачальниками у 5 разів вища, ніж в інших підприємств. Логіка проста: великі підприємства будуть занадто “неповороткими”, якщо не матимуть достатньо фінансової свободи. З іншого боку, виникає спокуса взагалі відмовитися від конкурентних закупівель, вирішувати всі фінансові питання через “своїх” підрядників. У чому мінуси? У неконкурентному середовищі мають змогу заробляти лише “обрані” і немає жодного стимулу, аби знижувати вартість товарів і послуг, адже нема з ким змагатися. Щоправда, у закупівлях з “обранцями” Кременчуцького тролейбусного управління трапляються і конкурентні торги, хоча складається враження, що змагаються ці підприємці самі з собою.
У партнерській павутині
Троє кременчуцьких підприємців стали надійними партнерами для КТУ: Володимир Солуян, Анастасія Величко та Максим Костькін. За даними аналітичної системи YouControl, КТУ - для них єдиний партнер. У кожного із вищевказаних ФОПів - по кілька підприємств, де вони є засновниками, співзасновниками або керівниками. Вони часто зустрічаються на тендерах як конкуренти, але в документах - то пов’язані адреси, то просвічуються в сканованих паперах печатки одне одного. Одним словом, з’являється підозра, що це одна компанія, яка працює на спільний результат, але створює враження конкуренції і боротьби.
ФОП Володимир Солуян зареєстровано з 2007 року, види діяльності - оптова торгівля деталями, ремонт автотранспорту. Підприємець також є засновником ТОВ “Автопоставка 3000” та керівником ТОВ “Автопроммаркет”, які або зараз, або в минулому вказували адресою реєстрації село Піщане, вулиця Київська, 34. Вказані ТОВ-ки є крупними гравцями бізнесу автомобілів та запчастин, беруть участь в тендерах залізниці, морського порту, АЕС.
“Автопоставка 3000” та “Автопроммаркет” не співпрацюють із Кременчуцьким тролейбусним управлінням. Натомість їх засновник та керівник Володимир Солуян працює тільки з КТУ, інших замовників не має. Володимир Солуян переможець в 10 закупівлях на суму 8,16 млн.грн, за даними аналітичної системи Clarity-project.info.
Анастасія Величко зареєстрована як підприємиця в 2016-му році, у витягу з реєстру платників єдиного податку вказано, що вона проваджує діяльність у Піщаному, вулиця Київська, 34. Анастасія Величко також співпрацює тільки з КТУ, перемогла в 17 закупівлях на суму 16,2 млн.грн.
Із 2019 року Величко є засновницею і керівницею ТОВ “Інвестпромтрейд”, яке зареєстроване в Києві, але в документах на Prozorro вказує, що орендує площі за адресою: село Піщане, вулиця Київська, 34, а на сканованих документах, поданих на тендер, просвічується напис “Автопоставка 3000”.
Громадянин Росії Максим Костькін зареєстрований підприємцем у 2018-му році. У Костькіна теж є власна ТОВ-ка “Трансспецтрейд”, яка зареєстрована у тому ж таки селі Піщаному, по вулиці Київська, 34. Як підприємець, Костькін працює тільки з КТУ, іншої виручки не має. Він переміг у 17 закупівлях на суму 17,5 млн.грн. На його сканованих документах в Prozorro просвічується то “Автопоставка 3000” (керівник Солуян), то “Інвестпромтрейд” (керівниця Величко). Тобто, документ надрукували на звороті вже використаного фірмового бланку. Можливо, це просто збіг. А може, і ні.
Зв’язок між ФОПами та їх фірмами можна простежити, якщо переглянути тендерні документи учасників торгів в Prozorro.
Наприклад, ТОВ “Автопоставка 3000” підтверджує якісне виконання договору з боку ФОП Величко. Документ про це видрукувано так, що звороті просвічуються реквізити ТОВ “Трансспецтрейд”, де засновником є Костькін.
Вищевказані ФОПи та їх фірми часто перетинаються на тендерах одне з одним. У таких випадках учасники не знижують ціну, а той, хто має дорожчу пропозицію, не завантажує повний пакет документів, очевидно, вже на старті усвідомлюючи свою участь “для галочки”. Як відомо, для того, щоб торги відбулися, необхідно мінімум двоє учасників.
Аудитори шукають порушення, але не можуть знайти
Підрозділи Держаудиту з різних регіонів України неодноразово перевіряли закупівлі КТУ. І щоразу виникало запитання: як комунальне підприємство формує очікувану вартість? Адже підприємці нічого не порушують, коли погоджуються виконувати роботи чи постачати товар за завищеною ціною. Хто ж пропонуватиме робити дешево, якщо є гарантія, що вдасться зробити дорого?
Зі сторони КТУ пояснення для аудиторів традиційне: ціни промоніторили, пославши запит кільком учасникам ринку. Кого саме запитували? Легко здогадатися: тих “своїх” підприємців, хто потім приходить на торги і легко перемагає.
Щоправда, іноді нові учасники торгів втручаються в традиційну співпрацю КТУ та постійних партнерів, новачки приходять на торги з претензіями, вказують на ознаки “договорняків” та вимагають прибрати дискримінаційні вимоги. Так, наприклад, було із закупівлею шин у 2020-му році на суму майже 3 млн.грн. У даному випадку новачок вимагав вказати типорозміри шин, аби він сформував пакет документів на торги. Натомість КТУ відповіло, що усі типорозміри вказані в каталозі: хочете постачати нам шини - знайдіть каталог тролейбусів, він у вільному доступі є - надайте нам титульну сторінку в пакеті документів. Інакше - пропозиція учасника не приймається.
І ця титульна сторінка (звичайна обкладинка) є обов’язковим документом для учасників торгів, навіть сертифікатів якості не потрібно. Наприклад, для закупівлі карданних валів переможцю достатньо просто показати папірчик з каталога, шо є у вільному доступі.
До речі, цей папірець теж натякає, що ФОПи та їх фірми ведуть спільну документацію: на ксерокопіях титульних сторінок ідентичні дефекти, як часто буває, коли документ друкують на одному і тому ж принтері.
На всі руки майстри
ФОПи Солуян, Величко і Костькін виконують для КТУ різні замовлення: ремонтують техніку на базі КТУ, постачають запчастини. Але не тільки. Вони допомагають і з медичними товарами. У рамках “ковідних” закупівель КТУ придбало у ФОП Величко захисні маски за ціною 22 гривні/штука. Це, до речі, одна з найдорожчих цін, за якими купували маски комунальні підприємства Кременчука: моніторинг вказував на діапазон 13-19 гривень. Загальна сума договору між КТУ та ФОП Величко на придбання захисних масок становила 110 тис.грн, планувалося придбання 5 тисяч масок.
Іще один цікавий приклад співпраці між КТУ та ФОПами - придбання двох автомобілів через прямі угоди в 2021-му році, які були передані міськвиконкому, як службовий транспорт. Чому виконком не купив автомобілі самостійно? Вище вже було вказано, що КТУ є “суб’єктом, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання” і не зобов’язане оголошувати тендер там, де це мав би зробити виконком.
Отже, автопарк мерії поповнився двома вживаними автівками: Ford Fusion за 495 тис.грн і Nissan X-Trail за 450 тис.грн.
Формально порушень немає. Можна лише припускати, що КТУ дозволяє собі закупівлі за завищеними цінами. Зовнішні аудитори постійно запитують, чи дотримується підприємство вимог Постанови Кабміну №710 «Про ефективне використання державних коштів»? У відповідь КТУ вказує, що “заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечення оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі” мають рекомендаційний характер, відповідно, комунальне підприємство виконувати їх не збирається. І взагалі - робить закупівлі “за власні кошти і для власних потреб”. При цьому “власними” для КТУ швидко стають гроші бюджету громади, які місто спрямовує на фінансування бюджетно-цільових програм з розвитку транспорту, оплати пільгового проїзду та ін.
Безумовно, було б логічно сподіватися на контроль з боку виконкому за фінансами тролейбусного управління, але закупівля автівок для чиновників ніби промовляє, що виконком схвалює спосіб життя КТУ “на широку ногу” і дбає про інтереси чиновників.
А ефективне використання державних коштів носить рекомендаційний характер…
Нагадаємо, втридорога і більше: тролейбусне управління хоче купувати якісні запчастини.
Продовольчий резерв Кременчуцького виконкому.
Лариса Гориславець, аналітикиня ГО КІПЦ «Європейський клуб»
