Ексклюзивне інтерв’ю.
Нещодавно у Міському палаці культури Кременчука в рамках туру «З піснями до перемоги» виступили такі рідні і любимі гурти «Фрістайл» та «Діти Фрістайлу».
А перед самим виступом журналістам Кременчуцької газети вдалося поспілкуватися з учасниками колективів. Музиканти розповіли про свою творчість і що довелося змінювати із початком повномасштабної війни.
Тож, пропонуємо нашим читачам інтерв’ю із учасниками «Фрістайлу»: солістом і автором пісень Сергієм Кузнєцовим, бек-вокалістом Сергієм Ганжою та солісткою Натою Нєдіною.
- Вітаємо вас у Кременчуці, рік був тяжкий, рік війни. Що особисто у вас змінилося за цей рік?
С.Кузнєцов: По-перше, найголовніше для мене, як автора текстів більшості пісень, коли оголошує під час концерту, говорить, що, близько 300 текстів (було написано для всіх: для нас, для «Дітей Фрістайлу», інших виконавців) - більшість з них була написано російською мовою і наразі всі вони пішли до смітника, як то кажуть. Переважну більшість наших знакових пісень ми переклали українською мовою і на концертах, які в нас відбуваються, ми з радістю констатуємо, що глядачам такий варіант теж подобається.
- А чи перевели ви свій хіт, вашу візитну картку, це «Ах, какая женщина»?
С.Кузнєцов: Це неможливо, ми намагалися, я про це на концерті кажу, але виходить якась пародія на «Comedy club». Це не наше. Це єдина пісня, мабуть, єдина наразі, яка звучить на концерті мовою оригіналу. Але справа в тому, що ми уважно перечитали закон про мову і його доповнення нинішні. Там немає ні слова щодо самої мови, якою виконується твір, головне щоб він був створений українськими авторами, на українській землі. «Ах, какая женчина» була створена саме в Полтаві свого часу і ніякого відношення до росії вона не має.
- Скільки пісень перекладено і що тепер буде візитівкою на дуржавній нашій мові у вашого гурту?
С.Кузнєцов: Перекладена майже вся концертна програма, майже всі наші знакові пісні, всі викладені в новому варіанті на Ютубі, їх можна почути, подивитись. А що буде далі - буде, звичайно, нова музика, нові пісні.
Н.Нєдіна: Над цим ми зараз працюємо
С.Ганжа: Знаєте, як воно ж зроблено, ці пісні уже всі знають. Наприклад, коли була там історія з піснею «Цвіте калина»: колись за дозволом її виконувати, тільки зі своїм текстом, звернулася Іра Федишин. Наші автори дали дозвіл і вона записала її українською мовою. Пісня була популярна, співачка навіть називала програму цією піснею. Для неї то нова пісня, а для нас це та пісня, яка вже пройшла ту стадію, коли тобі хочеться її чути, тому нам хотілося б щось створити нове, що буде створене саме у цей час, з цими думками, з цими емоціями. Це, мабуть, буде вже друге життя.
С.Кузнєцов: Звичайно, ми в основному перекладали або дуже знакові пісні за весь час існування гурту «Фрістайл», або найновіші пісні, які були спеціально створені для нашої солістки Наточки Нєдіної і їх не всі ще чули мовою оригіналу, тому і у такому вигляді вони звучать як нові і людям теж дуже подобається.
- Добре, а що б ви на такій позитивній ноті побажали нашим читачам, взагалі всій Україні?
С.Кузнєцов: Ми дуже раді нашим концертам у Кременчуці.
Н.Нєдіна: Ми завжди приїджаємо сюди, як до рідного міста.
С.Кузнєцов: Власно кажучи, Полтава не далеко, ми всі поруч і… усі наші минулорічні інтерв’ю мають дуже багато відгуків в інтернеті. Ми завжди їх з задоволенням читаємо, інколи відповідаємо, коли є час на це. І сподіваємося, що наші приїзди сюди, наші концерти у Кременчуці будуть продовжуватися регулярно.
Н.Нєдіна: Я б хотіла ще додати, що дуже віримо в нашу перемогу і дочекаємося такого моменту, коли буде гарна, квітуча весна. Ми зустрінемось всі разом і будуть наші концерти, де всі будемо співати, вже в мирній, квітучій країні. Україна завжди залишиться Україною, ріднішої країни у нас не буде, нашої країни - неньки. Тому дуже надіємося, що у мирний час ми обов’язково зустрінемося і заспіваємо ці пісні, які дуже і нам і людям до вподоби:і улюблені і нові пісні, які наша публіка приймає.
С.Ганжа: Знаєте, я ніколи не думав, що у нас буде отака от ситуація. Згадалося, що у радянському союзі була співачка Ніна Русланова і у період Другої світової війни, там вони їздили агітбригадами на фронт, виступали майже на передових позиціях і вона казала: «Ніколи не думала, що мої виступи, моя музика може нести такі позитивні емоції, які викликають сльози». От знаєте, зараз наші концерти - це для того, щоб хоч якось розбавити оцю страшну ситуацію, яка у нас. Але ми теж часто бачимо сльози у людей і знаєте, ми вже не будемо такими, як були раніше, ми будемо вже новими, це буде інша країна, інші люди. Звичайно, землякам ми бажаємо тільки миру, ось коли буде мир - от тоді як жахнем.
С.Кузнєцов: У нас часто на концертах бувають наші хлопці, звідти, з передової і вони в приватних бесідах завжди кажуть, що наша лірика їм допомагає.
Нагадаємо, Від любові до війни: про зміни у житті і творчості розповіли учасники гурту «Діти Фрістайлу».
"Горить москва", а Щастя буває і є": улюблені пісні "Фрістайлів" рідною мовою зворушили Кременчук
40 співаків об'єдналися в Полтаві, щоб створити патріотичну пісню-гімн.
Олег Булашев, Тетяна Красельникова
Відео Кирила Воронцова
