Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Субота, 4 Грудня 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Операції ковідним хворим: як їх проводять у Кременчуці

 

22 листопада 2021 09:00

Кременчуцька газета дізнавалася, як у нашому місті лікують ковідних вагітних та жінок із гінекологічними патологіями і як оперують хворих на коронавірус. Також лікарі розповіли нам про ускладнення та супутні недуги, які разом із боротьбою проти самого СOVID-19 вдається долати місцевим медикам, рятуючи людські життя.

Понад 100 нових випадків захворювання на коронавірус чи не щодня останніми тижнями реєструють у Кременчуцькій громаді. Більшість хворих лікуються амбулаторно, з тяжкими випадками направляють до інфекційних шпиталів. Гострі хірургічні патології в умовах коронавірусу тепер вже стали не винятком, а повсякденням. Кременчужанам та мешканцям району, хворим на COVID-19, медики не можуть відмовити у медичній допомозі, але надають її вже не в операційній інфекційного відділення, а в хірургії лікарні «Кременчуцька», що на вулиці Павлова.

 

Пневмоторакси, грижі, апендикси
При гострих та артеріальних тромбозах, апендицитах, грижах, пневмотораксах, ускладненнях легеневих хвороб внаслідок COVID-19 пацієнти можуть звертатися до гнійно-септичного хірургічного відділення лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька». Про це нам розповіла очільниця лікувального закладу Оксана Корлякова.

«Буває, що коронавірусну інфекцію виявляють у передопераційному стані. Інколи організм людини може «перечекати» час перед операцією для відновлення після недуги. І це краща ситуація для пацієнта. Але бувають випадки невідкладні, коли на перше місце виходить оперативність задля врятування людського життя. Досить часто, на жаль, інфекція посилює загострення хвороб в організмі та часто викликає супутні захворювання», – розповідає Корлякова.

За спостереженнями медиків, найчастіше у пацієнтів трапляються проблеми з судинами, капілярами та згущенням крові, що провокують подальші патології. Зокрема різноманітні тромбози: тромбоембелія легеневої артерії, тромбоемболія судин кінцівок, супутні захворювання інфаркту та інсульту.

Перший заступник директора лікарні «Кременчуцька», хірург Олександр Коваленко, який з початку пандемії проводив операції в інфекційному госпіталі, вже нараховує близько 40 хірургічних втручань ковідним пацієнтам.

Розповідає, що спершу операції таким пацієнтам проводили виключно в операційній інфекційного відділення.

«За цей час виконали близько 20 дренувань плевральних порожнин. Адже коронавірусні ускладення спочатку уражають дрібні судини в легенях, що призводить до так званої інтерстиціальної пневмонії. Далі тромбуються судини і перестає виконуватись легенева функція. Частими бувають і операції, що послаблюють пневмоторакс – коли у плевральну порожнину легень внаслідок їх ураження коронавірусом потрапляє повітря. А також підшкірні емфіземі – це коли у підшкірній клітковині (переважно на шиї) накопичується повітря, якого там не повинно бути. Механізм його розвитку досі ніхто не може пояснити чітко. І якщо раніше такі захворювання ми пов’язували з травмами, то зараз люди зіштовхуються з пневмотораксом чи підшкірною емфіземою саме при вірусі», – пояснює хірург.

Саме при потраплянні повітря у плевральну порожнину легеня зменшується в об’ємі – колабується. Щоб її розправити, варто задренувати і відкачати звідти повітря, чим і займаються при вищевказаних операціях. На жаль, таке стається при тяжких формах ураження інфекцією. Тож, у більшості випадків врятувати людину навіть після оперативного втручання досить складно. Проте у кременчуцьких лікарів були і є успішні післяопераційні результати.

«Бувають защемлені грижі, апендикси, які зазвичай завершуються позитивною динамікою. Після хірургічних втручань із даною патологією пацієнти, як правило, незабаром виписуються з лікарні», – розповідає Коваленко.

 

Умови для медиків
Зазвичай Олександр Коваленко проводить понад 20 операцій на місяць. Різницею між хірургічними втручаннями звичайним та ковідним пацієнтам називає лише ступінь захисту хірурга та медсестер, адже тепер вони одягають захисні костюми, респіратори, халати, стерильні рукавички, щитки. Загалом же за час пандемії лікарі звикли бути у зоні ризику і не відкладають «коівдні» операції.

«Пам’ятаю перший випадок, коли нам повідомили про хворого із кровотечею і підозрою на ковід. Тоді лікар-ендоскопіст Віктор Красницький та хірург Андрій Ромась вдягли костюми, взяли ендоскоп, сіли в машину і поїхали до інфекційки. За це зокрема я і поважаю свій колектив. Адже з перших днів пандемії ніхто не відмовлявся від роботи і не сказав, що не може чи не бажає працювати. Питання про 300-відсоткову оплату тоді ще не стояло», – розповідає Оксана Корлякова.

Та зауважує, що тепер операції проводять і в самій лікарні. Так, нещодавно на базі ЛІЛ «Кременчуцька», на першому поверсі облаштували гнійно-септичне хірургічне відділення, де в обладнаній міні-операційній здійснювали хірургічні втручання пацієнтам із підозрами на коронавірус чи вже з цим діагнозом.

«Там є окремий ізольований вхід, й інфіковані пацієнти не проходять через загальну лікарню», – пояснює вона.

Щодо вартості операційних послуг, як і раніше, їх оплачує Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Також пацієнти можуть закуповувати додаткові індивідуальні медикаменти чи потрібні супутні матеріали. Зараз фінансування одного ковідного хворого складає близько 23 тис грн.

Щодо зарплат медиків в умовах таких операційних втручань, то лікарі отримують її залежно від кількості прийнятих пацієнтів та в межах фінансування НСЗУ.

 

Долаючи ковід із перших днів життя

Із ковідними вагітними або жінками з гінекологічною патологією в області працюють два заклади: у Кременчуці це пологове відділення лікарні «Правобережна» та міський пологовий будинок у Полтаві.
Так, на сьогодні (17 листопада) на стаціонарі лікарні «Правобережна» перебувають 5 пацієнток із ковідом. Тут немає черг – адже такі випадки, на щастя, доволі нечасті.

У середньому на тиждень за потреби кременчуцькі медики роблять дві-три операції.

«У вагітних, як і в будь-якого іншого пацієнта, хворого на COVID-19, виникає дихальна недостатність та знижується сатурація. А оскільки жінка, окрім свого ослабленого організму, відчуває навантаження через плід, то, звичайно, легені обтяжені тим, щоб забезпечити обидва організми киснем», – розповідає головний лікар лікарні «Правобережна» Віктор Севастян.

Ще більше навантаження у цей період переживає дитина. Тому її намагаються якнайшвидше вивільнити з материнського тіла та надати зовнішню меддопомогу. Для цього, пояснює Віктор Севастян, і призначають кесарські розтини. За словами лікаря, зазвичай їх намагаються провести якомога раніше, якщо є загроза життю дитини.

Процедура кесарського розтину тут починається, грубо кажучи, із виклику реанімобіля з Полтави.

«Адже, коли вирішуємо робити це хірургічне втручання, розуміємо, що дістанемо недоношене двокілограмове немовля, яке відразу варто підключати до апарату штучної вентиляції легень. В обласному центрі є спецвідділення для недоношених», – коментує Севастян.

Він додає, що діти у таких випадках народжуються як із COVID-19, так і без – це залежить від індивідуальних особливостей організму породіллі та від того, як протікала вагітність.

Нещодавно, на жаль, у відділенні сталася перша смерть – унаслідок ускладнень від коронавірусу загинула 23-річна породілля. Жінка понад тиждень перебувала на апараті штучної вентиляції легень.

Озвучують у закладі і позитивну статистику: за весь період з початку пандемії тут не померла жодна дитина. Також від початку пандемії на COVID-19 захворіли 45 медиків лікарні, із яких двоє померли.

«Народжені вже з коронавірусною інфекцією немовлята лікуються у нас із мамами або в обласному відділенні для недоношених, коли їх варто реабілітовувати після кесарського», – пояснює Віктор Севастян.

Фінансування кожної операції також відбувається через НСЗУ. Однак головлікар зауважує, що цього року фінансування суттєво урізали. На одну ковідну пацієнтку в середньому виділяють близько 20 тис грн.

«Усі ліки для акушерства є у нас, як і всі необхідні при COVID-19. А вже додаткові, дороговартісні медикаменти за потреби інколи доводиться купувати рідним породіллі», – зазначає директор лікарні «Правобережна».

Наразі у закладі працюють 5 акушерів та 5 гінекологів, на підході – два інтерни.

«На сьогодні ведемо перемовини з НСЗУ про збільшення ставки лікарям, адже працівників варто заохочувати працювати в таких умовах», – коментує Севастян.

Нагадаємо, «І вдома плачемо, і в ординаторській», – інфекціоністка про смерті кременчужан через СОVID-19

 

 

Аліна Арініна 

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

 

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися