Судова справа.
30 січня 2023 року Вищий антикорупційний суд розглянув питання про накладення на депутата Полтавської облради, члена фракції "За майбутнє", «гламурну синю кульбабку Олега Дядика грошового стягнення в ході розгляду кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2022 року за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України «Декларування недостовірної інформації».
Як сказано в ухвалі суду, яку ми побачили сьогодні, до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 26.01.2022 за обвинуваченням О.Дядика у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366- 2 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 призначено підготовче судове засідання на 08 год 05 хв 30 січня 2023 року.
Водночас у вказану дату та час обвинувачений О.Дядик та його захисник у судове засідання не з`явилися. До початку судового засідання захисником подано до суду клопотання про його відкладення у зв`язку із неможливістю прибути до суду через перебування у відпустці. Додатково у змісті клопотання зазначено, що обвинувачений не зможе прибути за викликом до суду без захисника.
З огляду на неприбуття обвинуваченого у судове засідання судом ініційовано питання про накладення на О.Дядика грошового стягнення, у вирішенні якого прокурор поклався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали судової справи, заслухавши думку прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України та ч. 1 ст. 323 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення при вирішенні питання про накладення на обвинуваченого грошового стягнення, суд зобов`язаний встановити чи був обвинувачений викликаний у встановленому КПК України порядку, чи є підтвердження здійснення такого виклику, чи наявні (відсутні) поважні причини неявки обвинуваченого, чи було повідомлено суд про поважні причини неявки за умови наявності таких.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні унормований ст. 135 КПК України. За змістом частини 1 вказаної норми особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно із ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом (ч. 9 ст. 136 КПК України)
Як свідчать матеріали судової справи виклик обвинуваченого О.Дядика у судове засідання, призначене на 30.01.2023 о 08 год 05 хв, здійснювався по телефону. Додатково повістку про виклик у вказане судове засідання було скеровано на електронну адресу обвинуваченого.
Факт здійснення виклику обвинуваченого О.Дядика 23.01.2023 у судове засідання, призначене на 30.01.2023 о 08 год 05 хв, підтверджується телефонограмою, складеною секретарем судового засідання.
Відповідно до змісту довідки про доставку електронного листа судову повістку О.Дядика від 23.01.2023, якою останнього було викликано у вищевказане судове засідання, було доставлено до електронної скриньки адресата 23.01.2023.
З огляду на зазначене судом встановлено, що обвинувачений О.Дядик викликаний у судове засідання, призначене на 30.01.2023 о 08 год 05 хв, у встановленому КПК України порядку, про що наявне підтвердження здійснення такого виклику. Про це також свідчить зміст клопотання захисника обвинуваченого, сформованого в системі «Електронний суд» 29.01.2023, у якому останній зазначив, що був повідомлений О.Дядик про його неявку за викликом суду через неможливість прибуття у таке засідання його адвоката.
Зважаючи на те, що попередньо судом було встановлено факт виклику обвинуваченого у судове засідання у встановленому КПК України порядку, факт його неявки у таке судове засідання, а також обставини, які стали підставою для такої неявки, необхідним є з`ясування чи є така причина поважною у розумінні кримінального процесуального закону.
Приписами ст. 138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної особи у судове засідання.
До таких належать:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Таким чином КПК України не відносить неявку обвинуваченого на виклик до суду через неможливість захисника прибути у таке судове засідання до поважних причин неприбуття обвинуваченого. Неявка захисника не звільняє обвинуваченого від виконання покладеного на нього процесуального обов`язку прибути за викликом до суду. Порядок вирішення питання у разі неприбуття захисника у судове засідання унормований ст. 324 КПК України.
За таких обставин причина неприбуття обвинуваченого О.Дядика на виклик до суду не може бути визнана поважною, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 146 КПК України наявні підстави для накладення на нього грошового стягнення.
За змістом ч. 1 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, викликаний у встановленому КПК України порядку, не з`явився без поважних причин на виклик до суду, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення, обвинувачений не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок без поважних причин. Попередньо до останнього не застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження, а тому колегія суддів вважає за необхідне накласти на обвинуваченого грошове стягнення у межах встановлених абз. 3 ч. 1 ст. 139 КПК України, а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 139, 144, 323, 369, 372, 376 КПК України, Суд постановив накласти на обвинуваченого О.Дядика грошове стягнення у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що складає 2 684 (дві тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн.
Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 1 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Зазначимо, у щорічній декларації за 2020 рік депутат облради Дядик не зазначив факт перебування у його власності понад 2 млн грн статутного капіталу компанії «Міт Магнат», хоча він є єдиним засновником цього підприємства. Крім того, він приховав факт отримання прибутків від діяльності на цьому підприємстві та не відобразив свої фінансові зобов'язання за отриманими у попередніх роках позикою та договором лізингу на суму понад 1,2 млн грн.
Як наслідок, внесені до декларації відомості відрізняються від достовірних на понад 3,47 млн грн, що більш ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
ВАКС призначив засідання у справі депутата Полтавської облради,"гламурної синьої кульбабки" Дядика
Клим Соколов
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
