Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 3 Грудня 2020
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Як відновитися після коронавірусу

 

22 листопада 2020 09:00

Хвороба минула, а неприємні симптоми лишилося. І пацієнти, які перехворіли на COVID-19, і лікарі говорять, що одужати – то пів справи. Далі потрібно відновити сили після виснажливої атаки вірусу.

Понад 2 тисячам мешканців Кременчука з початку епідемії встановлено діагноз «коронавірус». Із них майже тисяча має цю хворобу в активній формі і лікується вдома або стаціонарно. Більшість таких хворих одужують упродовж двох тижнів, страждаючи від лихоманки, кашлю та втрачаючи нюх або смак на декілька днів. Однак починають з'являтися свідчення про те, що основні симптоми вірусу можуть зберігатися ще декілька тижнів поспіль у тих, хто важко переніс ковід. Людина і далі страждає від певних ускладнень.

Пішла на дистанційну форму роботи

Кременчужанка Олена вже понад місяць не може оговтатися від недуги, яка починалася, як звичайна застуда. Діагноз «коронавірус» жінці не поставили, адже ПЛР-тест мав негативний результат. Проте вона говорить, що за всіма симптомами мала саме цю хворобу.

«Статистика в місті набагато більша, ніж офіційна. Бачили б ви черги на рентген у платних лікарнях, де можна пройти обстеження без направлення! І ті сімейні лікарі, про яких я чула від захворілих знайомих, не лікують по-новому. Призначають відхаркувальне щось», – розповіла жінка.

Сама ж вона, коли не допомогло лікування, яке призначила сімейна лікарка, звернулась до інфекціоніста.

«З епідемії треба виходити правильним лікуванням. А не просто масочками під носом», – крик душі кременчужанки.

Вийшовши з лікарняного на роботу, Олена через страшенну слабкість не змогла працювати у звичному режимі – тому пішла на дистанційну форму.

Колеги не перевантажують роботою

Майже місяць на те, аби подолати недугу, знадобилося кременчужанину Олексію. Із 1 жовтня він лікувався від застуди, а потім зрозумів, що не все так просто.

«Спочатку лікувався вдома, а коли стало зле, забрали в лікарню. Там зовсім нічого не платив. Програма медичної гарантії все покрила. Після виписки сімейна лікарка щодня контролювала – телефонувала», – пригадує чоловік.

Його госпіталізували до інфекційного відділення лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька».

«Дякую медперсоналу. Дуже добре ставлення, добросовісна робота. Лікували добре. Не варто боятися їхати в лікарню – там дійсно допомагають. Якщо застуда – не треба тягнути час, звернення до лікарів – обов’язкове», – вважає Олексій.

Він пригадує, що після виписки з лікарні у буквальному сенсі слова вчився все робити наново. Адже страшенні зусилля знадобилися аби, наприклад, дійти від кімнати до кухні, щоб поставити чайник, не говорячи вже про іншу роботу. Проте 27 жовтня він вийшов на роботу, де його колеги зустріли невеликим фуршетом. Досі намагаються не перевантажувати роботою. Зараз Олексій вже повернувся у спортивний зал до тренувань. Говорить, що за час хвороби форму таки втратив.

Краще підтримувати імунітет, ніж хворіти

«Головне – не панікувати, коли дізнаєшся, що в тебе коронавірус», – розповідає Людмила.

Вона пригадує, що у неї хвороба починалася з лихоманки, сильного головного болю. І вже здолавши ковід, дає рекомендації:

«Постійно треба міряти вміст кисню у крові. Або придбати пульсоксиметр, або закачати в телефон спеціальну програму. А після хвороби намагатися побільше гуляти на свіжому повітрі. Після того, як отримали негативні тести, треба берегтися від застуд та інших хвороб, оскільки організм ослаблений».

Пригадує, що на роботу вийшла за всіма рекомендаціями.

«Бо якщо хворієш на пневмонію (чи то вона коронавірусна, чи ні) у всі часи курс лікування – протягом трьох тижнів. Щоб була адаптація організму. Адже є загальна слабкість, просто важко ходити. Тепер я почуваюсь нормально, можу працювати», – зазначає кременчужанка і закликає всіх підтримувати імунітет.

«Різними способами. Чи то пилком, чи медком, чи калиною. Легше перенести хворобу в середній чи легкій формі, ніж потрапити в лікарню», – її слова.

«Після того, як ми виявили COVID-19 і провели терапію, лікування для деяких пацієнтів не завершується»

Уже всі зрозуміли, що гостра респіраторна інфекція COVID-19 – це не вигадка, а реальне захворювання, яке може тягнути за собою серйозні наслідки і ускладнення.

«Якщо раніше ми бачили людей, хворих на COVID-19 лише по телевізору, то зараз майже в кожного є родич, друг чи знайомий, який вже перехворів. Настав час, коли потрібно оберігати себе від ризику, а не сподіватися на щасливий випадок», – говорить лікарка загальної практики Тетяна Іванчо.

Вона нагадує, що відновлення організму у пацієнтів, які перенесли коронавірусну інфекцію, триває певний час.

«Якщо людина після одужання почувається задовільно, тобто немає ніяких ускладнень, і організм повністю відновився, то спеціально приймати медикаменти не треба. Бажано навіть вітамінотерапію узгодити з сімейним лікарем. Якщо ж ми говоримо про випадки, коли довго зберігаються симптоми захворювання після виписки чи отримання негативного результату ПЛР-дослідження, такі як субфебрильна лихоманка (температура тіла в межах 37-37,5 градусів за Цельсієм), загальна слабкість, зникнення нюху та смаку, головний біль, задишка (особливо, якщо була пневмонія), то терапія таких станів проводиться виключно за призначенням лікуючого лікаря», – уточнює Іванчо.

«У європейських джерелах увійшло в широкий обіг поняття Long-COVID – це наслідки, які тривалий час зберігаються після хвороби. І серед моїх пацієнтів трапляються подібні випадки. Частіше за все, це можуть бути когнітивні порушення (зниження пам’яті та концентрації уваги, складність виконання роботи, пов’язаної з дрібною моторикою). Також можуть бути проблеми з роботою серця (аритмія, загрудинний біль), нестабільність артеріального тиску (різке його підвищення чи, навпаки, зниження). Це пов’язано з великим навантаженням на серцево-судинну систему, особливо при ураженні легень: вірусна інфекція безпосередньо викликає інтоксикацію в організмі та порушення метаболічних процесів в органах і системах.
Також знижується концентрація кисню у крові та в тканинах, що призводить до так званого «кисневого голодування». На тлі перенесеної інфекції чи прийому медикаментів можуть загострюватися інші хронічні захворювання: гастрити, панкреатити, пієлонефрити. Наголошую, що в кожному конкретному випадку треба індивідуально і згідно з симптомами вирішувати питання подальшого лікування зі своїм сімейним лікарем. На жаль, після того, як ми виявили COVID-19 і провели терапію, лікування для деяких пацієнтів не завершується», – констатує Іванчо.

Після перенесеної хвороби небажано «кидатися з головою в роботу», краще налагоджувати свій звичний ритм життя поступово.

«Якщо людина займалася спортом чи іншими фізичними навантаженнями до захворювання, бажано повертатися до них поступово. Цей період може варіюватися від двох тижнів до декількох місяців, залежно від ступеню тяжкості перенесеного захворювання та рівня ураження органів. Фізична реабілітація все ж має місце. Потрібно робити дихальну гімнастику (особливо ця рекомендація корисна при пневмоніях), можна займатися йогою, яка не потребує сильного фізичного навантаження. Це можуть бути певні легкі вправи з вранішньої зарядки. Організм краще відновлюється при помірній руховій активності», – пояснює лікарка.

Вона радить відмовитися від алкоголю, аби печінка та нирки мали змогу повноцінно вивести токсини та залишки медикаментів з організму.

Як відновити емоційний стан після коронавірусу

Окрім поганого самопочуття, люди, які захворіли на ковід, часто постають перед емоційними труднощами. Страх, паніка, тривога – саме ці емоції часто супроводжують хворобу. Для кожного зіткнутися з ковідом – це виклик. І тому після хвороби багатьом потрібно відновити емоційну рівновагу, життєвий баланс. Як це можна зробити, радить психологиня Ольга Карпенко:

«Дайте собі достатньо часу на відпочинок та відновлення. Після того, як ваше самопочуття покращиться, не поспішайте повертатися до звичного вам рівня активності. Ваш організм багато і виснажливо працював, щоб впоратися із хворобою. Порадуйте його відпочинком, легкими фізичними вправами та здоровим харчуванням.
Виділіть собі час на приємні справи. Що ви не могли робити, коли хворіли? За чим сумували? Тепер ви можете побалувати себе чимось приємним: прогулянки, смачна їжа, зустрічі з друзями тощо.
Подумайте про ваші життєві цінності. Що для вас важливо у житті, але на що ніколи не вистачало часу? Можливо, тепер ви можете зробити переоцінку свого життя і зайнятися дійсно важливими для вас справами.
Подумайте про ті негативні емоції, які ви відчували до та під час хвороби. Вони були перебільшені або применшені щодо ситуації? Вони вам допомагали чи заважали? Які висновки ви можете зробити щодо ваших реакцій у подібних обставинах?
Спитайте себе, що найважливіше ви зрозуміли про себе, інших та світ в цілому, пройшовши через це випробування. І що наступного разу ви б зробили інакше?
Можливо, такий самоаналіз допоможе емоційно прожити ситуацію, і ви дізнаєтеся про себе щось нове».

Нагадаємо, у Кременчуці в 30 санітарних зон живе понад 1 тисячу хворих на коронавірус.

Про емоційний стан медиків, що лікують хворих на коронавірус, розповіла інфекціоністка.

 

Олена Ліпошко

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися