Наша редакція знайомилася із творчим доробком студентів і науковців університету.
Нещодавно, 20 травня, у Кременчуцькому національному університеті ім. М. Остроградського відбувся День знань – науковий пікнік під назвою «Наука заради миру та безпеки». Перед головним корпусом КрНУ можна було побачити не лише досягнення Наукових шкіл закладу, а й різні цікавинки. Наша редакція вирішила познайомити своїх читачів із ідеями та розробками студентів університету і їхніх кураторів. Ці нові проєкти могли прикрасити наше місто.
Над чим зараз працюють науковці університету
Світ не стоїть на місці, і у Кременчуці продовжують працювати над новими ідеями і пошуком рішень сучасних проблем. Як нам повідомили у пресслужбі КрНУ, професор, доктор технічних наук Володимир Драгобецький зараз працює над науково-технічною (експериментальною) «Розробкою ударно-фрикційного пристрою для зміцнення стволів гармат у промислових і польових умовах».
Під керівництвом професора, доктора біологічних наук Миколи Гученка група науковців працює над впровадженням у тренувальний процес технологій штучного інтелекту. Метою проєкту є розробка інтелектуальної навчаючої системи (ІНС), що дозволить автоматизувати роботу пілота-інструктора на стаціонарному тренажері та замінити його на персональному тренажері.
Професор, доктор технічних наук Михайло Загірняк, доцент, доктор технічних наук Тетяна Коренькова, доцент, доктор технічних наук В’ячеслав Прус, доцент, кандидат технічних наук Андрій Калінов працюють над проєктом «Діагностика аварійних режимів, керування та енергобезпека електротехнічного обладнання об’єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану».
Варто відзначити і досягнення молодих вчених закладу. Премію Президента України отримали кандидат технічних наук, доцент кафедри електротехніки Олександр Сьомка та кандидат технічних наук, доцент кафедри електротехніки Вікторія Ноженко за роботу (у складі авторського колективу) «Електромеханічні системи підвищеної енергоефективності для об’єктів промисловості та транспорту».
А кандидат технічних наук Вікторія Кулинич отримала Премію Президента України, працює над проєктом «Інноваційні технології саморозповсюджувального високотемпературного синтезу».
Усе могло б бути...
Розмаху творчості креативних особистостей немає меж. Тож старший викладач кафедри, член Національної спілки архітекторів України, сертифікований спеціаліст по створенню об’єктів архітектури Олексій Мацак показав нам деякі із цікавих проєктів, над якими у останні роки працювали студенти.
Міський палац культури
У роботі за 2020 рік представлена вибіркова розробка інтер'єрів будинку культури. Для прикладу, візуалізація художнього класу чи спортивного залу.
«Розробка дизайну вестибюлю покликана покращити його та зробити більш сучасним», – говорить Олексій Мацак.
За його словами, за планом мали б застосувати сучасні матеріали і обов’язково залишити вітражі, виконані заслуженим художником.
«У нашому місцевому палаці культури є вітраж «Наша пісня–наша слава», він зроблений шістдесятником, лауреатом Шевченківської премії Іваном-Валентином Задорожним. Хочу звернути увагу, що цей вітраж є чи не найбільшим в Україні (150 кв. метрів). Він представляє собою дуже велику мистецьку цінність. І тому цей вітраж, як центральна ось, центральний акцент всього палацу культури. То і в цьому проєкті колони були розроблені в стилістиці, яка підтримує стилістику вітражу», – розповідає доктор Ph.D з мистецтвознавства, доцент кафедри, куратор секції дизайн Віктор Осадчий.
Краєзнавчий музей
Як відомо, ремонтні роботи у Кременчуцькому краєзнавчому музеї досі не завершилися. А свого часу студенти нацуніверситету запропонували зробити інтер'єри і благоустрій території установи. «Звичайно, що не так зроблено зараз. Ми запропонували більше зелені, а зараз все заклали плиткою... В цьому проєкті ще передбачено і комплексний благоустрій, і внутрішні території, які не робив ніхто, наприклад, літня аудиторія із екраном, щоб можна було проводити якісь заходи на свіжому повітрі»,–розповідає Мацак. Він додає, що у проєкті навіть врахували розміщення нині існуючого горіха у дворі.
Щодо проєкту інтер’єрів, то розробили реконструкцію першого поверху: вестибюль, виставкова зала і зал природи – усе мало бути сучасне і багатофункціональне.
Бульвар Українського відродження
У 2019 році був розроблений проєкт функціональних змін на колишньому бульварі Пушкіна (зараз бул. Українського відродження).
«Там є 4 фонтани – це 4 пори року. Ми запропонували тут сухі фонтани, щоб там постійно можна було ходити і отримувати свій релакс. А оскільки це пори року, вирішили, що мають відповідати певній композиції: колір квітів чи зелених насаджень мав представляти певний сезон», – розповідає Мацак про задум благоустрою бул. Українського відродження.
І пояснює, що такі розробки – це творчість авторів, концептуальна ідея, а для того, щоб це розвивати, потрібно робочий проєкт, різноманітні погодження і багато коштів. Тому більшість проєктів так і залишаються на стадії розробки.
Розповів Мацак і про плани переоблаштування під коворкінг-центр водонапірної башти, що на водоканалі, і про макет АРТцентру, під який можна переробити будь-яку виробничу будівлю (як то ферма, завод) та багато інших задумок, ідей та розробок.
Студенти на культурному фронті
Здобувачі освіти Кременчуцького національного університету ім. М.Остроградського розробляють та виконують на основі сучасних дизайн-технологій проєкти графічного дизайну, реклами різних сфер призначення. Створюють макети дизайн-об’єктів та ілюстрації, проєкти поліграфічної продукції, розробляють фірмовий стиль, брендинг, корпоративну айдентику, візуально-комунікаційний дизайн, дизайн книги, плакатні твори, проєкти мультимедійного та моушн-дизайну. Про це нам розповів доктор Ph.D з мистецтвознавства, доцент кафедри, куратор секції дизайну Віктор Осадчий.
За його словами, для виробничої практики третього курсу уклали договір з державним науковим підприємством «УКРНДІВ», розробили для нього логотип і каталог презентаційний.
Далі доцент кафедри провів для «Кременчуцької газети» невеличку екскурсію, демонструючи творчі роботи талановитих студентів.
«Ще один проєкт пов’язаний із уродженцем Кременчука із світовим іменем–художником Мане Кацом.
Минулого року проводилася наукова конференція, присвячена цьому митцю. Студенти виконали кілька постерів, присвячених його життю і творчості»,–Осадчий розповідає, що нещодавно пройшов фотографічний захід – виставка «Впізнай Кременчук».
В його рамках студенти робили чорно-білі світлини: акценти, фрагменти і потім ця акція продовжувалася в одній із фотостудій міста. «У проєкті «Зв’язок казкових ідеалів та повсякденного життя» показується, що ми очікуємо від життя і що можемо отримати. Робота бере участь у Всеукраїнському конкурсі у Луцьку «Космогонія сенсів», – веде далі Осадчий.
Не можна не приділити увагу виставковій роботі «Концентрація волі», яка показує силу українського народу у боротьбі із рашизмом.
«На чорному тлі – умовно російська техніка, а на білому – інструменти протистояння українського народу. Спочатку у нас було мало чим захищатися – більшість радянського зразку. Поступово з’являється нове озброєння, яке надають країни–партнери», – коментує він.
Зазначимо, у КрНУ зараз створюється етнографічний музей і одна зі студенток закладу розробляє візуальну ідентифікацію і постери.
«Сьогодні, в умовах повномасштабної військової агресії, війна відбувається на багатьох фронтах: військовому, інформаційному, дипломатичному. Але культурний фронт займає окрему позицію. Намір росії – знищити Україну як суверенну державу, а українців – як самобутню та вільну націю. З огляду на це, важливість української культури набирає особливої ваги, тому що культура поряд із мовою, історією державності, стає ознакою самоідентифікації українців, одним із найвизначніших чинників самобутності та запорукою незалежності української держави.
Студенти-дизайнери також вносять частинку власного вкладу у захист, розвиток та відновлення української культури. Незважаючи на відсутність електроенергії, інтернету, займаючись під час повітряних тривог в укриттях, студенти навчилися здобувати знання, незважаючи на будь-які перешкоди», – резюмує Осадчий.
Нагадаємо, у КрНУ показали, як зростити «фараонових змій»: хімічний дослід можна зробити і вдома.
Студенти-дизайнери створили серію декоративних робіт для оформлення укриття другого корпусу.
Тетяна Красельникова
Фото Марини Лавренюк та пресслужби КрНУ
