Пряма мова.
Відомий кременчуцький історик та краєзнавець Євген Бергер, спільно з «Кременчуцькою газетою» раніше організовували піші екскурсії містом. Тепер ми вирішили зробити з Є.Бергером невеличкі відеоінтерв'ю, присвячені тій чи іншій події, тому чи іншому місцю у Кременчуці.
Сьогодні наша розповідь з краєзнавцем про церкву, яка була на місці Кременчуцького ЦНАПу по вулиці Покровській та старообрядців.
Не так давно, саме під час будівництва ЦНАПу під землею було виявлено капличку. Зараз це капличка на честь Воскресіння Христового в фундаментному цоколі дзвіниці єдиновірської Свято-Покровської церкви.
Як каже Є.Бергер, сама каплиця на місті теперешнього ЦНАПу була збудована ще у 18-му сторіччі, а у 1845 році замість каплиці збудували церкву. Вона була холодна, дерев’яна, на кам’яному фундаменті з відокремленою кам’яною дзвіницею. Саме такою ми бачимо її на фотографії в руках Є.Бергера і в приміщенні ЦНАПу. Світлина зроблена у 1934-1935 рр.
Поруч з церквою було озеро, а потім тут був відкритий у 1917 році стадіон. Називався він стадіон «1 травня», а зараз це стадіон «Кредмаш».
Поруч із храмом знаходилися будинки старообрядців і єврейських сімей. Один приватний будинок залишився і досі. Він знаходиться біля ЦНАПу.
Поруч з церквою сто років тому було відкрито цвинтар. На ньому ховали лише поважних людей та священників.
Останні роки при церкві служили декілька священників. Серед них Єфрем Сорокін, Степан Кремянський, Яков Гроховецький, Федір Медведєв.
«Протоієрей Єфрем Сорокін служив до революції і до 30-х років. Потім протоієрей Стефан Кремянський. Він помер у повоєнний час. Похований на цвинтарі на Чередниках.
Яков Гроховецький також потім служив в церкві, яка була на вулиці Воровського ( нині – Миколаївській). Коли там закрили церкву, йому було 90 років. Коли у нього не було грошей, він виходив на вугол вулиць Першотравневої та Пролетарської і стояв, а люди розуміли і клали йому в кишеню гроші. Із цього він жив.
А це батько відомого краєзнавця Ігоря Медведєва - Федір. Дружина його була вчителькою. Він правив у Кременчуці під час окупації. Потім був засланий у Сибір. Потім повернувся із заслання, створив церкву на колишній вулиці Воровського. І помер десь у 50-ті роки»,- каже Є.Бергер далі.
Згодом, при радянській владі, церкву зруйнували. Могили також зруйнували і почали будувати школу, яка у війну згоріла. Після війни побудували школу, в якій зараз знаходиться ЦНАП.
А ще історик розповів про старообрядців у Кременчуці.
Зокрема, він каже, що на початку середини X століття в місті було приблизно 8 тисяч старобрядці, які також внесли глибокий внесок у розвиток місцевої економіки і культури.
«Скажемо так, у Крюкові зберігся особняк купця-старобрядця Чуркіна. Дуже цікаве приміщення регіональної архітектури. Цей купець Чуркін дав великі гроші на побудову Покровської церкви у Крюкові. Побудував два дитячі будинки: один в Крюкові, один в Кременчуці, де зараз СПТУ-26. Збудував дві дамби захисні: східну і західну. Збудував залізничний вокзал у Крюкові, який згорів кілька років тому. Перед смертю дав місцевій раді (думі) 35 тисяч карбованців. Тож це були дуже великі гроші.
У Крюкові також були відомі купці Зубарів, Кушнарьов, які збудували церкву і вносили кошти на Покровську церкву. У 1878 році в Кременчуці відкрили реальне училище, яке функціонувало у пристосованому приміщенні. У 1900 році на кошти купця-старообрядця Смірнова було збудовано приміщення училища, де зараз знаходиться льотний коледж.
Якщо взяти радянську епоху, то були відомі старообрядці-спеціалісти: кам'яні пічники – Зуєв, Резвєцов, брати Гарохови і інші…
Ця віра піддавалася переслідуванням…
У Кременчуці після війни була Старобрядська церква на вулиці Миколаївської (зараз на тому місці збудована багатоповерхівка. Це навпроти приміщення ГО «АТО Майдан Кременчук». У 1962 році їхав на Кременчуцьку ГЕС Хрущов, глянув на церкву, кинув проти неї репліку і цю церкву знесли.
Зараз у Крюкові є три старобрядські общини: по вулиця Манагарова, по пров. Мирному, а також де колишні Інтендантські склади. Нараховують ці общини близько 100 чоловік, але чомусь не об'єднуються, а тримаються окремо»,- сказав краєзнавець.
Також пан Бергер розповів, чим старобрядці відрізняються від православ'я.
Так, після того, як князь Володимир прийняв християнство, кардинальних змін не було кілька століть. При цареві Олексію Михайловичу був патріарх Нікон - це дуже грамотна, освічна людина широкого світогляду. Він знайшов чимало помилок, які допускали священники, при переписуванні книг з року в рік - із віку в вік. Наприклад, він знайшов, що треба хреститися не двома пальцями, а трьома пальцями, що означає наявність Бога Отця, Бога Духа, Бога Сина. Слово Іісус треба писати не з одним «і», а з двома буквами «і».
«Але реформи патріарха Нікона визвали розкол в частини віруючих. Очолила розкол бояриня Морозова і протопоп Авакум. Ми пам'ятаємо картину Сурікова «Бояриня Морозова», яка іде у монастир за небажання прийняти нову віру. Вона тримає два пальця, як заклик притримуватися святої колишньої віри. Вона була одна з найбагатших людей Москви, мала п'ять тисяч кріпосних дворів. Не душ, а дворів! Від цього відреклася! Жила в монастирі, її морили голодом. Найвідоміше, що навіть у лазні не дозволяли митися. Але вона померла, не бажаючи зректися старої віри.
Протопоп Авакум також очолював цей розкол. В кінці кінців був страчений - спалений на вогнищі.
Крім того, в цій вірі мужчинам категорично забороняється палити. Вважається, що тютюн – це бісівське зілля. Крім того, мужчинам забороняється голитися. Що стосується стрижки, то вона вводиться під так званий горщик. На голову надівається горщик і нижче нього волосся обстригається. Що стосується спертних напоїв, то рекомендується замість горілки вживати брагу. Далі - вони підтримуються культуру чистого посуду. Для своїх - один посуд, для гостей і для представників іншої віри - зовсім інший посуд. Якщо дадуть напитися води з кружки, то з цієї кружки сім'я вже пити ніколи не буде. Крім того, у них, хрест восьмиконечний, замість православного шестиконечного»,- підсумував Бергер.
Екскурсія з Євгеном Бергером: про особняк Рабиновича і славу кременчуцької махорки
Екскурсія з Євгеном Бергером: як у Кременчуці з’явилася залізниця і тунелі
Екскурсія з Євгеном Бергером: чим цікавий непримітний одноповерховий будинок на вулиці Покровській
Екскурсія з Євгеном Бергером: тюремний Кременчук – про в’язниці та Януковича
Олег Булашев
Відео Максима Полтавця
