Насильницьке зникнення – це не лише трагедія окремої родини, це злочин проти всього суспільства, адже він посягає на базові права людини.
За даними ООН, проблема зникнень існує в багатьох країнах, незалежно від рівня розвитку чи політичного устрою. Люди можуть зникати через воєнні дії, політичні переслідування, репресії тощо.
Для України 30 серпня має особливе значення, адже тисячі людей зникли безвісти під час війни, яка триває з 2014 року й особливо загострилася після повномасштабного вторгнення рф у 2022 році. Жертвами є військові, цивільні, журналісти, волонтери, яких шукають рідні, правозахисники та міжнародні організації. Кожен випадок – не просто ім’я у списку, а чиєсь життя, мрія та доля.
Міжнародний день жертв насильницьких зникнень покликаний зруйнувати мовчання. Це заклик до урядів і суспільств: шукати правду, відновлювати справедливість і притягати винних до відповідальності. Адже забуття – це ще одне покарання для тих, хто залишився чекати.
Відомості про громадян, які щезли за таких умов, вносяться до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, адже систематизована інформація сприяє розшуку. Заява для цього може бути подана не тільки її родичем, а й представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об’єднанням або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
