Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вівторок, 18 Січня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

2021 рік. Яким він був для Кременчука

 

31 грудня 2021 09:00

Наша редакція традиційно підбиває підсумки року, що минає.

Кременчук мітингуючий

Порівняно з минулими роками, цьогоріч містяни частіше виходили на мітинги. Так, 15 січня кременчужани під мерію висловлювали обурення захмарними рахунками за тепло і гарячу воду. Адже нові розцінки затверджувала саме міська влада на чолі з Віталієм Малецьким. Люди вимагали скасувати відповідне рішення. Градоначальник виступив перед мітингувальниками, але нічого конкретного вони від нього не почули. Тому 22 та 25 січня знову вийшли на мітинг. Серед іншого люди вимагали знизити тарифи. Їхні пропозиції виносили на розгляд депутатів на сесії міської ради. Втім, обранці не підтримали скасування рішення виконкому.

На цьому можновладці не зупинилися – і з 1 квітня підняли тарифи на утримання багатоповерхівок.

А в липні (через зростання ціни на газ) знову стало відомо про збільшення вартості послуг на постачання гарячої води та тепла.

У жовтні та листопаді перед мерією мітингували батьки та учні, вимагаючи повернути право на повноцінне навчання у школах і скасувати дистанційне навчання. Вони були впевнені, що справжня причина закриття шкіл – економія коштів на опаленні. Після мітингу ситуація не змінилася. Діти повернулися до шкіл лише наприкінці листопада.

Крім того, з середини року під мерією мітингували кременчужани з дітьми: вимагали відкрити дитсадки, які потрапили під реалізацію проєкту з термомодернізації. Загалом у ньому задіяли 64 навчальні заклади міста. Аби не наражати дітей на небезпеку, ремонти мали закінчити до навчального року. Але після 1 вересня в деяких школах ремонтні роботи тривали паралельно з навчальним процесом, мляво продовжувалися вони й у ДНЗ. Окрім цього, з батьків стали збирати кошти на відновлення віконних укосів у дитсадках. При тому, що на всі ці роботи передбачалися кредитні кошти, які Кременчук отримав на реалізацію проєкту. Далі – ще цікавіше. Якщо кілька дитсадків через провальну термомодернізацію закрили ще влітку, то в листопаді закрили ще 5 ДНЗ. Деякі діти перейшли до інших закладів, інші залишилися вдома. Батьки виходили на акції протесту. Однак дієвого результату це не дало. Місцева влада відкрила лише 1 дитсадок. За провальну реалізацію проєкту нікого не покарали, а батьки так і чекають на відкриття ще кількох ДНЗ, де тривають ремонти.

До цього можна додати, що наприкінці літа Державна служба с надзвичайних ситуацій у Полтавській області через порушення пожежної безпеки вимагала зупинити експлуатацію приміщень 4 шкіл: гімназія №19, ліцеї №11 «Гарант», №17 «Вибір», №4 «Кремінь».

Кременчуцькі чиновники проігнорували цю вимогу і створили власну комісію, яка прийняла зазначені об’єкти в експлуатацію.

У дитячих садках, схоже, є ще одна проблема – дерева, які треба демонтувати або кронувати. Саме внаслідок падіння гілки дерева під час буревію у жовтні в садку №19 загинула 4-річна дівчинка. За цим фактом тривають розслідування та перевірки.

Нехай буде міст!

8 лютого «Укравтодор» підписав договір із компанією «Doğuş İnşaat ve Ticaret Anonim Sirket» на будівництво у Кременчуці нового квантового мосту поруч з існуючим. У березні на Першому Занасипу, а саме на вул. Велика Набережна облаштували майданчик для розміщення спецтехніки. За словами губернатора Полтавщини Олега Синєгубова, проєкт коштує 250 млн грн, будівництво – понад 10 млрд грн. У липні стало відомо, що понад 7 тис дерев необхідно зрубати під час зведення нової конструкції. Турецька компанія компенсувала вартість зелених насаджень у сумі 100 тис грн. Також влітку завершилося випробування несучої здатності паль, які в майбутньому стануть елементом фундаменту мосту. Паралельно тривали геологічні вишукування безпосередньо на воді.

Новий міст прибічники мера Віталія Малецького почали називати мостом Шаповалова. Втім, Синєгубов зауважив, що цей проєкт реалізується в рамках президентської програми «Велике будівництво». І нардеп Юрій Шаповалов має до цього опосередковане відношення. Тому керівник області вважає будівництво мосту перемогою Полтавщини, а не горе-політика Шаповалова.

Ferrexpo протягом року допомагала лікарням у боротьбі з COVID-19

У січні представники компанії Ferrexpo завітали до Першої міської лікарні ім. О. Богаєвського (інфекційний шпиталь). Вони привезли близько 4 тис захисних комбінезонів. Загальна сума допомоги склала 900 тис грн.

У лютому до цього ж медзакладу привезли 10 бактерицидних ламп. Вони розраховані на кварцювання повітря на площі 20 кв. м.

4 березня медики та пацієнти лікарні «Кременчуцька» отримали сучасний, європейської якості автомобіль швидкої допомоги марки Citroen. Вартість автівки – 1 млн 100 тис грн.

13 травня Кременчуцька районна лікарня отримала дороговартісні подарунки – апарат швидкої вентиляції легень, кріоциліндри, інфузомати та інше на загальну суму 700 тис грн.

У червні лікарні «Кременчуцька» від Ferrexpo знову передали захисні одноразові та бавовняні халати на суму 55 тис грн. Загалом цій лікарні останнім часом надали допомоги на 55 млн грн.

Перинательний центр у червні отримав аудіометр. Завдяки йому у немовлят до 7 місяців можна діагностувати вади слуху.

Наприкінці жовтня у Кременчуцькому клінічному шпиталі учасників та ветеранів війни презентували нову палату. На її ремонт та закупівлю обладнання витратили 400 тис грн.

Біланівський ГЗК відремонтував приміщення Козельщинскої амбулаторії. Вартість робіт – близько пів мільйона грн. Один із кабінетів – це дитяча маніпуляційна, другий – санітарна кімната з душовою кабіною та спеціально оснащеною вбиральнею.

Сморід був. Сморід є! Сморід буде?

Із року в рік містяни скаржаться на сморід. Ситуація не змінюється – влада розводить руками. У деяких випадках невдоволені навіть викликали поліцію, щоб зафіксувати неприємний запах у повітрі. Втім, як виявилося, такі випадки поліціянти не реєструють. А тим часом упродовж року наша редакція слідкувала за даними про забрудненням повітря в інших 39 промислових містах України. Відповідні цифри надає Центральна геофізична обсерваторія ім. Б.Срезневського. За їхньою інформацію, у Кременчуці ситуація із забрудненням повітря лише погіршується. І поки люди задихаються від смороду, чиновники нагадують про необхідність проведення відповідних експертиз. Експерти вказують: сусідні Горішні Плавні серед інших промислових міст України – найчистіші.

Бої місцевого значення за військовий ліцей

Кременчуцькій ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою наприкінці літа вирішили реорганізувати. Адже приміщення, де навчаються діти, не відповідають оновленим вимогам розпорядження Кабміну. Спочатку заклад планували об’єднати з педагогічним коледжем, де саме й навчаються ліцеїсти.

Пізніше стало відомо, що військовий ліцей збираються створити на базі Градизької спеціальної школи. На цьому питанні почали маніпулювати кременчуцькі чиновники, які заявили, що місцевий ліцей збираються закривати. Саме тому батьки учнів виходили на мітинги протесту. Проте обласні чиновники запевнили, що їхні діти зможуть продовжити навчання у стінах кременчуцького закладу.

У грудні стало відомо, що Полтавська обласна рада дала добро на створення військового ліцею у Градизьку. Кременчуцькі чиновники знову дезінформували городян, сповістивши, що місцевий військовий ліцей знищують.

Проте тоді ще губернатор Полтавщини Олег Синєгубов на сесії обласної ради 9 грудня підтвердив, що закривати ліцей у нашому місті не збираються. І наступного року передбачається його фінансування. Втім, для існування ліцею у Кременчуці місцева влада мала знайти приміщення, яке відповідатимете новим нормам діючого законодавства. І його знайшли: будівля колишньої школи №15, де розташовувався «Інклюзивно-ресурсний центр №1».

Відповідне рішення затвердили кременчуцькі депутати 23 листопада.

Малецький усюди реорганізує заклади та штати

Чинний мер Кременчука Віталій Малецький увійде в історію як керманич міста, який вирішив скоротити бібліотеки разом із бібліотекарями, а також заклади позашкілля і не тільки.

Так, на липневій сесії міськради депутати погодили рішення, за яким у Кременчуці закрили 11 бібліотек-філій. Не змінилася ситуація й після того, як депутат Богдан Лазоренко зачитав лист Міністерства культури й інформаційної політики України, в якому дії міських можновладців не погоджувалися. Однак міські чиновники працівників-пенсіонерів, які залишилися без роботи, відправили на відпочинок додому. Ще 16 осіб стали на облік у центрі зайнятості. Можновладці обіцяли їм допомогти працевлаштуватися, але не до бібліотек. Згодом рішення про реорганізацію бібліотек через суд відмінив Лазоренко, але влада подала відповідну апеляцію.

Також команда Малецького реорганізувала три заклади позашкілля. 23 листопада депутати проголосували за злиття центру позашкільної освіти, центру позашкільної освіти «Лідер» та еколого-натуралістичного центру в «Академію мистецтва». Через такі зміни скоротили 6 осіб.

Але на цьому мер не зупинився і вирішив закрити 10 із 28 клубів для дітей за місцем проживання.

Втрати року

У 2021 році Кременчук втратив багато знаних постатей. Згадаємо найбільш відомих із них.

Олімпійський чемпіон Кисельов

7 січня пішов із життя Олімпійський чемпіон – Почесний громадянин Кременчука Володимир Кисельов. Легкоатлет помер після тривалої хвороби. Кисельов був прикладом для багатьох кременчуцьких спортсменів, прекрасним тренером і наставником молоді. Саме тому комунальному закладу фізичної культури і спорту «Кременчуцька міська дитячо-юнацька спортивна школа» присвоїли ім’я цього спортсмена.

Екс-мер Кременчука Литвиненко

1 квітня пішов з життя колишній мер Кременчука Анатолій Литвиненко. Тривалий час він займався питаннями місцевих промисловців. Мав великий авторитет у нашому місті. Анатолія Кузьмича неодноразово нагороджували державними медалями та орденами, почесними грамотами та листами подяки різних рівнів. У 2012 році він отримав почесний знак «За заслуги перед містом». Помер він від наслідків коронавірусу.

Відомий будівельник Моцар

9 червня від ускладнень коронавірусу помер будівельник Кременчука, директор фірми «Європабуд» Валерій Моцарь, якого знали як сильного спеціаліста далеко за межами нашого міста. Поховали його на Новоревівському кладовищі під сигнали будівельної техніки фірми, якою він керував.

Неперевершений педагог Нікіфоров

26 серпня пішов з життя екс-директор ліцею №4, екс-віце-мер Кременчука Ігор Нікіфоров. Останнім часом він працював викладачем фізики у льотному коледжі. Поховали педагога на кладовищі в Садках.

Видатна педагогіня Тиха

Від наслідків коронавірусу 27 серпня померла екс-директорка спеціалізованої школи-інтернату Тамара Тиха. Вчительку-методистку вищої категорії поховали на Новоревівському кладовищі.

Вмілий підприємець Варава

13 вересня у реанімації помер Сергій Варава. У 2014 році він балотувався у нардепи, був кандидатом у депутати міської ради від ВО «Батьківщина».

Колишня директорка Борисова

21 вересня померла Валентина Борисова, яка з 1972 по 1993 роки очолювала Кременчуцьку швейну фабрику.

Відомий лікар Ягольник

Третього грудня помер лікар-травматолог, завідуючий травматологічним відділенням лікарні «Кременчуцька» Юрій Ягольник. Упродовж 26 років він успішно виконував свої обов’язки. Лікар, якого цінували багато кременчужан, тривалий час боровся з тяжким недугом.

Яра прихильниця мера Малецького – Лапа

5 грудня померла Ольга Лапа – захисниця мера Малецького. Кілька років тому вона майже на кожному засіданні сесії міської ради критикувала його опонентів. Жінка хворіла на діабет, а останнім часом в неї були проблеми з зором.

Майже пів року без благ цивілізації

Із 1 травня кременчужани залишилися без централізованої подачі гарячої води. Причина – НАК «Нафтогаз» почав вимагати від енергокомпаній, які надають послуги населенню, передоплату за постачання газу. Ціни, які встановлювали на блакитне паливо у «Нафтогазі», а також борги споживачів не дозволяли місцевим енергетикам закуповувати цей вид палива.

У липні Верховна Рада прийняла закон щодо реструктуризації «газових» боргів. Однак позички місцевих теплостачальників були надто великі: комунальне підприємство «Теплоенерго» завинило Крюківському вагонобудівному заводу за постачання гарячої води 300 тис грн, «Кременчуцька ТЕЦ» заборгувала «Нафтогазу» 700 тис грн. 108 млн грн тоді були винні місцевим підприємствам мешканці, 46 млн грн – бюджет.

Гаряча вода в оселях кременчужан з’явилася разом із опаленням – у жовтні. Борг бюджетних установ перед теплопостачальниками в листопаді становив понад 25 млн грн.

Знай наших

23 березня Президент України підписав розпорядженням, яким призначив Олега Лєдніка головою Кременчуцької районної державної адміністрації. Раніше він працював першим заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області.

Новим прокурором Кременчука у березні став Андрій Лапко. Його стаж роботи в органах прокуратури – близько 20 років, з яких 11 – на керівних посадах. Кар’єрними сходами він пройшов від слідчого до прокурора окружної прокуратури.
Керівник поліції Кременчука Іван Жук восени переїхав до Києва, де очолив Солом’янський райвідділ поліції. Водночас начальник поліції Горішніх Плавнів Араік Кочкадамян став начальником Голосіївського райвідділу поліції у столиці.
Виконуючим обов’язки керівника Кременчуцького райвідділу поліції призначили Андрія Власенка.

Напередодні Дня міста на сесії міської ради депутати присвоїли звання «Почесний громадянин міста Кременчук» Миколі Данилейку (голова Наглядової ради – Президент ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин»), Володимиру Смолякову (директор дитячої музичної школи №3, худкерівник ансамблю пісні й танцю «Славутич»), Олександру Лукацькому (голова наглядового комітету ПП «Виробничо-торгова компанія «Лукас»), Миколі Глухову (екс-мер Кременчука), Тетяні Матициній (старша радниця Президента ТОВ «Фінансова компанія «ПФБ Кредит», співзасновниця Всеукраїнського благодійного фонду «Джерело Дніпра»).

Політика – справа тонка

У квітні представників полтавської обласної організації політичної партії «За майбутнє» усунули від розподілу коштів, отриманих від перевиконання обласного бюджету. З цього приводу вони влаштували демарш, чим налаштували проти себе більшість депутатів-обласників. А ще в них простежувалися розбіжності з позицією партійного керівництва. Дехто пов’язував це з бажанням «дорватися» до обласного бюджету, інші – з пошуком нового політичного притулку для голови облорганізації, нардепа Юрія Шаповалова. Упродовж усього року позиція обласних депутатів «замайбутнівців» майже не змінювалася. Вони не голосували за бюджетні питання, через що залишали Кременчук без додаткових коштів.

«Замайбутнівці» періодично чинили перепони і роботі Кременчуцької районної ради. Так, 29 квітня мала відбутися чергова сесія. Втім, тодішній очільник райради Антон Самаркін своїм розпорядженням переніс засідання на 24 червня. Більшість депутатів з цим не погодилися і зібралися на засідання 26 травня. Але провести його не дали представники «За майбутнє». Депутатам вдалося прийняти лише частину рішень, тому призначили нову дату сесії – 2 червня. Однак засідання цього дня знов почалося зі штурханини: між депутатами сталася бійка. У ситуацію втручалася поліція. Тому знову оголосили перерву. Дату та місце наступного засідання не повідомляли.

Третього червня стало відомо, що сесія райради відбудеться цього дня у приміщенні Полтавської обласної ради. І знову були сутички, зрив засідання. Протистояння продовжилося 9 червня у Кам’яних Потоках. Проте «замайбутнівці» та їхні прихильники знову намагалися зірвати засідання. Через це воно пройшло у приміщенні офісу партії «Довіра», що на бул. Пушкіна. Участь у засіданні взяли 29 із 54 депутатів. Вони й обрали нове керівництво. Очолив райраду Дмитро Колотієвський.

Через майже пів року роботи нової ради «замайбутнівці» так і не заспокоїлися. На сесії, яка проходила 13 жовтня, вони вкотре намагалися дезінформувати громадян щодо роботи колег і маніпулювати фактами. Зокрема ініціювали звільнення голови Кременчуцької райдержадміністрації Олега Лєдніка. Проте більшість депутатів це рішення не підтримала.

А ось народний депутат Олексій Мовчан у липні отримав позов до суду. До Феміди звернулося керівництво охоронної фірми «Сокіл Гарант», яке вважає, що нардеп спаплюжив ділову репутацію фірми. Адже на своїй Фейсбук-сторінці опублікував інформацію, де стверджував, що влітку працівники цієї фірми заважили його діяльності та сприяли захопленню влади у Кременчуцькому районі. Аналогічний позов отримала газета «Автограф», на шпальтах якої опублікували відповідну заяву Мовчана.

Окрім цього, мешканці Кременчуцького району (зона обслуговування нардепа) скаржилися на жахливий стан доріг. А тим часом Мовчан у соцмережах хизувався світлинами із США. Дізнатися про роботу, яку нардеп виконує у цьому напрямку, важко, адже він не спілкується з місцевою пресою.

Події року – одним абзацем

Стаціонарні відділення наркодиспансеру та психоневрологічного диспансеру закривають. Без роботи можуть залишитися медпрацівники. Пацієнти з наркологічними та психічними проблемами отримуватимуть стаціонарну допомогу в новоствореному нарко-психіатричному відділенні на базі Кременчуцької районної лікарні.

«АвтоКрАЗ» може отримати «друге дихання». Керівництво заводу сповістило, що вирішило зробити ставку на експорт. Підприємство готове поставляти броньовані машини, автомобілі під крани, екскаватори, механізовані мости, автівки для перевезення артсистем. Також створено лінійку машин як для цивільного, так і для військового секторів.

У вересні на замовлення компанії Ferrexpo завод випустив ноу-хау – геолокаційний причіп для системи управління безпілотних вантажних автівок, які вже працюють у кар’єрах підприємств. Це не звична для КрАЗу продукція, але і з цим завданням місцеві промисловці впоралися.

У Першій міській лікарня ім. О.Богаєвського 18 червня відкрили відділення реабілітації хворих після гострої форми мозкового інсульту. Розраховане воно на 12 ліжок. Пацієнтів переводять сюди з неврологічного відділення. Медикаментозне лікування звели до мінімуму, адже використовують обладнання та фізіотерапевтичні препарати, необхідні для розвитку моторики.

Вихованка спортивного клубу «Легіон», Майстер спорту України міжнародного класу з дзюдо 26-річна Єлизавета Каланіна брала участь у Олімпіаді в Токіо, яка проходила з 23 липня по 8 серпня. На жаль, 30 липня кременчужанка вибула з боротьби за медаль.

«Укрзалізниця» та Крюківський вагонобудівний завод 25 червня підписали угоду на постачання 100 пасажирських вагонів. 10 із них у грудні поточного року вже передали замовнику. Ще 10 вагонобудівники обіцяють поставити до кінця 2021 року.

Упродовж року проїзд у громадському транспорті Кременчука постійно зростав. У липні стало відомо, що квиток у комунальних тролейбусах та автобусах коштуватиме 5 грн (замість 2 грн), а вартість проїзду у маршрутках зросла з 6 до 8 грн. На цьому місцева влада не зупинилися і 26 листопада затвердила рішення, згідно з яким проїзд у комунальних тролейбусах і автобусах коштуватиме 8 грн, а у маршрутках – до 10 грн. Плата за перевезення у звичайному режимі – 8 грн.

Наприкінці року на Кременчуцькому нафтопереробному заводі траплялися позаштатні ситуації. Про пожежі на підприємстві спочатку повідомляли в соцмережах містяни. Пізніше інформацію підтверджували офіційні джерела. Зокрема 13 листопада рятувальники протягом 5 годин ліквідували загорання нафтопродуктів на НПЗ. Через це на заводі призупиняли відвантаження нафтопродуктів.

 

Олег Булашев, Олена Сінтюріна

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

 

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися